Низький замок: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м clean up, replaced: країна = {{UKR}} → країна = Україна за допомогою AWB
Рядок 6:
| зображення_підпис = Малюнок [[Ковалишин Франц|Франца Ковалишина]] (кін. [[XIX]] ст.)
| статус =
| країна = {{UKR}}Україна
| місце розташування = [[Львівська область]]<br />[[Файл:Хоругва Львова.png|20px]]&nbsp;м.&nbsp;[[Львів]]
| координати = {{coord|49|50|35.85|N|24|1|40.43|E|scale:30000}}
Рядок 30:
[[1340]] року, коли Львів намагався захопити литовський князь [[Любарт]], Низький замок було дуже пошкоджено, але незабаром його відбудували<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України">{{Citation|last=Документальний фільм до 15-річчя незалежності України|title=Львів 09|date=|url=http://www.youtube.com/watch?v=hicX1-QD2Ks|accessdate=2017-02-04}}</ref>. [[1353]] року Любарт наказав спалити місто дощенту і відбудовану фортецю знову було знищено.
 
Через небезпеку війни з [[Казимир III Великий|Казимиром III]], у [[1345]] та [[1349]] роках у Львові за наказом [[Лев Юрійович|Лева Юрійовича]] (загинув 1323) було розбудовано та укріплено захисні [[форпост]]и [[укріплення]] і Низький замок також<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Після захоплення [[Галичина|Галичини]] [[Королівство Польське (1025–1385)|Польським Королівством]] Низька фортеця перейшла у власність короля. Деякі польські історики вважають, що цей замок збудував польський король Казімєж III у [[1362]] році (свідчення неправдиві, бо замок збудували у 1270-х роках).<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>
 
У [[1360-ті|1360-х]] роках велися роботи з будівництва Низького замку. У [[1372]]–[[1378]] роках тут проживав правитель [[Галичина|Галичини]] князь Володислав Опольський. [[1381]] року спалахнула нова пожежа, під час якої фортеця згоріла через те, що вона була зроблена з дерева. Новий замок був відбудований із дерева і згорів у [[XVI століття|XVI ст]]<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
Рядок 38:
[[Файл:Lwow 1.jpg|міні|ліворуч|350пкс|[[Панорама Гогенберга|Панорама Львова]] ([[Абрагам Гогенберг]], [[1617]]–[[1618]])]]
 
З [[1387]] року в Низькому замку часто проживали польські королі. Замок навіть став неофіційною резиденцією правителів Польщі. У різні часи в ньому мешкали: правитель Галичини князь [[Владислав Опольчик]], король [[Владислав II Ягайло]] та королева [[Ядвіґа]], король польський [[Владислав III Варненчик]], король Швеції [[Карл XII]] (після взяття Львова шведами<ref name="М24">''Мельник Б''. Вулицями старовинного Львова…&nbsp;— С. 24.</ref>), правитель Москви [[Василь I Дмитрович|Васілій І Дмітрієвич]]<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, [[Станіслав Лещинський]] та багато інших видатних діячів<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
 
У [[XV]]&nbsp;ст. в кримінальній в'язниці, яка містилася ліворуч, біля брами замку, утримували частину полонених [[Тевтонський орден|тевтонських лицарів]] після [[Грюнвальдська битва|славнозвісної битви під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
Рядок 46:
У [[1537]] році сталися неординарні події в історії [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], з якими був пов'язаний Низький замок. Під [[Збоїща]]ми зібралася 120-тисячна об'єднана польська та литовська армії для військового походу на [[Волощина|Волощину]]. Але замість військового походу армія, під проводом магнатів і шляхти, підняла «курячу» війну, або так званий рокош&nbsp;— військове повстання проти короля. Вони заперечували династичне право спадкоємця монарха зайняти королівський престол до того часу, поки на це не дадуть згоду впливові шляхтичі. Усе закінчилося тим, що [[9 вересня]] 1537 року король [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І]] вибачився перед шляхтою у дворі Низького замку. У 1537&nbsp;р. в Низькому Замку король Сигізмунд I Старий підписав документ, за яким спадковість королівської влади в Королівстві Польському скасовувалася.<ref name="М24"/>
 
У [[1565]] році після чергової пожежі Низького замку залишилися лише його мури. [[Староста|Старості]] фортеці (або львівському старості) [[Пйотр Бажий|Пйотру Бажому]]; за іншими даними, його звали Анджей Бардзи або Андрій Баржин)<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref> довелося побудувати нові будівлі замість погорілих. Того ж року за його наказом розпочали зведення нового мурованого замку<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>, який було збудовано у стилі [[Ренесанс|зрілого ренесансу]]. Нові будівлі прикрасили всіляким декором і вазонами, [[міщани]] ототожнювали замок із [[Корчма|корчмою]]<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України"/>. Після смерті старости замку [[Пйотр Бажий|Пйотра Барзого (Петра Баржі)]] його місце посів [[Миколай Гербурт]], який сприяв закінченню реконструкції фортеці [[1575]] року в ренесансово-[[маньєризм|маньєристичному]] стилі, яка обійшлася йому в 6572 золотих. Також багато в чому допоміг реконструкції замку дворянин Анджей (Андрій) Овадовський, котрий склав описи й кошториси для відбудови Низького замку. Цікавим фактом є те, що будівництвом керував італієць, ім'я якого не збереглося<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Через важкі випари з болотистої долини річки Полтви [[1621]] року король [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунд III]] був змушений виїхати із замку і фортеця втратила статус офіційної резиденції польських королів. Натомість Низький замок став житлом для старости короля (себто львівського старости).
Рядок 54:
Фортеця була власністю короля, всередині замку знаходилася резиденція королівського старости, старостинський архів та навіть [[в'язниця]]. До [[XVII століття|XVII ст.]] за мурами вежі зупинялися на перепочинок та у державних справах земські урядники, чиновники. Під час облоги міста Низький замок перетворювався на захисну твердиню для простих людей з околиць Львова.
 
Після смерті останнього старости замку&nbsp;— князя Радивила&nbsp;— фортеця занепала<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Податків, які стягувалися з жителів Львова, не вистачало на вчасну реконструкцію Низького замку, а королі не хотіли допомагати матеріальному утриманню будівель. Тим не менш, певні роботи з укріплення фортифікацій проводилися. Так [[1703]] року для захисту замку на північно-західному наріжнику міських валів було споруджено укріплений [[ескарп]]ом [[равелін]].<ref>1897 року залишки віднайдено під час спорудження фундаментів для [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Великого театру]]. Див. ''[[Ґранкін Павло Ерленович|Гранкін&nbsp;П.]], Соболевський&nbsp;Є.'' Львівський оперний театр: історія будови і реставрації // Будуємо інакше.&nbsp;— №&nbsp;1, 2001.&nbsp;— С. 40.</ref>
 
Коли в [[1704]] році місто Львів захопили війська [[Карл XII|Карла XII]], шведи пограбували Низький замок найбільше з-поміж інших споруд. Чого вартий лише той факт, що архівні документи шведські війська використовували на підстилку для своїх коней.
Рядок 70:
Австрійська влада хотіла розмістити в замку контори губернських чиновників. За її дорученням архітектор [[Полейовський Петро|Петро Полейовський]] у [[1776]] році розробив доволі помпезний проект перебудови, що зберігся й донині<ref name="Вісник">''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' [http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2338/1/113-125_%d0%92%d1%83%d0%b9%d1%86%d0%b8%d0%ba_%d0%92.pdf Будівельний рух у Львові другої половини XVIII&nbsp;ст.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Том 241 (CCXLI), 2001&nbsp;— С. 124.</ref>. Однак через поганий стан замку від реалізації цього проекту відмовилися.
 
У [[1782]] році австрійський [[цісар]] Йозеф II подарував замок Станам Галицьким (тобто [[Галицький становий сейм|Галицькому станового сейму]]) із дорученням збудувати на його місці комплекс, що складався би з театру, зали для [[Бал (танці)|балів]] і готелю. [[1784]] року відповідний проект розробив директор міського будівельного управління [[Карл Мерц]]. Однак через бюрократичну тяганину до реалізації цього задуму не дійшло. На виділені для будівництва кошти було споруджено лише залу для [[Бал (танці)|балів]] та зустрічі знатних гостей, як театр використали [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)|костел Святого Хреста]], котрий у [[1785]] році відібрали в [[Францисканці|Ордену францисканців]] і перебудували.<ref name="Вісник"/> До [[1785]] року на території замку діяла церква святої Катерини, збудована у «руському» стилі, але з її закриттям замок іще більше занепав, доживаючи свої останні часи<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
[[1802]] року міський уряд Львова у Галицького станового сейму<ref name="К69">''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1991.&nbsp;— С. 69.&nbsp;— ISBN 5-7745-0316-X.</ref> викупив Низький замок, розібрав замкові приміщення і на їхньому місці зробив торговельну площу<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Цеглини замку було продано як звичайний будівельний товар для будівництва театру графа Скарбека (міський уряд заробив на цьому 8528 [[Крона (Австро-Угорщина)|крон]]). Частину цеглин купила єврейська громада Львова, з яких збудувала кам'яниці на Бернардинській площі (теперішня [[Площа Соборна (Львів)|площа Соборна]]).<ref name="К69"/> Так було знищено одну з найвеличніших споруд Львова&nbsp;— Низький замок.
 
== Опис замку ==
Рядок 82:
Вигляд відбудованої фортеці лишився на багатьох мапах та малюнках, наприклад на гравюрах Пасаротті та Гаффнера.
 
За шведським планом, на західному мурі розміщувалася напівкругла вежа. Вона розташовувалася на [[північ]]но-[[захід]]ному [[наріжник]]у<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Західна і північна межа фортеці продовжували лінію міських мурів, при цьому південна частина впиралася до комплексу [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)|монастиря францисканців]], який до наших часів не зберігся. Зараз на місці монастиря є [[Вулиця Театральна (Львів)|вул. Театральна]], яка в часи існування Низького замку звалася Довгою і також нею проходив замковий рів. Вхідна брама на ніч закривалася, а звідний міст над ровом піднімали, аби крадії не мали змоги потрапити до двора замку. У вежі над брамою зберігався архів земських та міських актів, документів.
Рядок 116:
[[17 лютого]] [[1785]] року католицький архієпископ Львова наказав описати та передати все майно храму до інших міських костелів. Попри те, що громадськість була проти, у [[1792]] році храм св. Катерини Олександрійської закрили назавжди.
 
У 1802 році галицькі стани, яким став належати костел і замок, продали їх місту. Міський уряд постановив розібрати залишки величного Низького замку та костелу св. Катерини, після чого цеглу продали львівським євреям, які використали її для побудови [[Адміністративний поділ Львова|Краківського передмістя]] (території [[Клепарів|Клепаріва]]а).
 
Так закінчилося існування двох видатних архітектурних пам'яток міста Лева.
Рядок 122:
=== Опис ===
 
Споруда костелу була домінантно вертикальною замкові. Ф. Марковський припускав, що костел був повернений [[Вівтар|вівтаремвівтар]]ем на [[захід]]. Будівля мала шість вікон. Дерев'яна [[дзвіниця]] храму розташовувалася «від сходу, навпроти великого вівтаря». Церква оточувалася [[Контрфорс (архітектура)|контрфорсами]].
 
У своїй праці про Львів Мартин Ґруневеґ згадував про каплицю святої Катерини таке:
Рядок 132:
== Реконструкція планування Низького замку та його приміщень ==
 
Низька фортеця зображена на багатьох малюнках та [[Гравюра|гравюрахгравюра]]х [[XVII століття|XVII]]–[[XVIII століття|XVIII]] століть. Це й зображення [[1618]] року гравера Пасаротті та Гаффнера ([[1775]]), малюнки Ф. Ковалишина та Я. Глоговського. Щоправда, останні були зроблені вже в [[XIX століття|XIX]]&nbsp;ст. і лише копіюють старі гравюри. Однак на всіх цих зображеннях Низький замок зображується тільки з північно-східної частини. [[Файл:Низький_замок_на_XVI_ст..JPG‎|міні|праворуч|220пкс|Реконструкція Низького замку XVI&nbsp;ст. на пластичній панорамі Качора І. В.]]Загальні габарити будови фортеці науковці знайшли в планах Львова за [[1704]], [[1766]], [[1777]], [[1780]], [[1781]], [[1800]] роки. Основними ж документами реконструкції плану будівлі були «Люстрація Львівського староства» ([[1570]]) та «Люстрація Генеральна Руської землі» ([[1765]]).
 
Саме завдяки цим працям [[Януш Вітвіцький|Я. Вітвіцький]], Ф. Марковський та кафедра Реставрації Львівської Політехніки змогли відтворити вигляд Низького замку у [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;ст. Завдячуючи тому, що науковцям трапився опис планування первинного замку (складений 1570&nbsp;р.), історики відтворили вигляд Низького замку до великої пожежі 1565 року.