Вавилон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
уточнення |
||
Рядок 53:
Низький уклін [[Долина|долини]] і слабка оформленість [[Річище|русел]] великих річок, приводили до частих повеней, результатом яких стало формування в Нижньому Межиріччі потужного шару річкових відкладень — [[Алювій|алювія]]. При використанні відповідних технологій алювій відрізняється надзвичайно високою родючістю; тому поява перших [[Іригація|іригаційних систем]] рано сформувала економічну базу для виникнення в Межиріччі однієї з найдавніших [[Цивілізація|цивілізацій]] в історії людства — [[шумер]]ської. Заснування Вавилона, ймовірно, відноситься саме до шумерської епохи.
Природний [[ландшафт]] Нижнього Межиріччя складають [[Пустеля|пустельні]] пейзажі з розрідженою рослинністю з [[Фінік їстівний|фінікових пальм]], [[Тамарикс|тамарикса]], [[Курай|кураїв]]. Життя зосереджене в основному по берегах водойм. Вздовж річок, каналів, [[Стариця|стариць]] виростають різні види [[Верба|верб]], особливо багато [[очерет]]у. На ділянках сухих степів і напівпустель мешкають дрібні [[гризуни]], [[варани]], в давнину зустрічалися [[Газель (тварина)|газелі]],
Давньогрецький історик [[Діодор]] так написав джерело бітуму, що містилось у районі селища Хіт поблизу Вавілона, на місці сучасного [[Багдад]]а: «Чимало дивовижних речей можна зустріти у Вавілонії, проте жодне з них не порівняти з виявленим тут джерелом нескінченної кількості бітуму».
Рядок 82:
=== Рання історія ===
Існують припущення про дуже стародавнє, навіть [[Шумери|дошумерське]] ([[Протоєвфратські мови|протоєвфратське]]) походження [[топонім]]у «Вавилон»<ref> '' André-Salvini B. '' Les premières mentions historiques et la légende des origines. Р. 28-29. </ref><ref name = autogenerated3> '' Lambert WG '' Babylon: origins. </Ref>, проте достовірних відомостей про час заснування міста немає: високий рівень [[ґрунтові води|ґрунтових вод]] не дозволяє археологам досліджувати нижні шари [[Пам'ятка археології|пам'ятки]] {{sfn | Klengel-Brandt | 1997 | p = 252}}. На сьогоднішній день найдавніші знахідки з Вавилона датуються
У [[XXIV століття до н. е.|XXIV]]-[[XXII століття до н. е.|XXII ст. до н. е.]] територіальні утворення [[Стародавнє Межиріччя|Стародавнього Межиріччя]] були об'єднані під владою династії [[Аккад]]; до часу правління царя [[Шаркалішаррі]] (початок [[XXII століття до н. е.|XXII ст. до н. е.]]) відноситься і
Крах Шумеро-Аккадського царства на рубежі III—II тис. до н. е. супроводжувалося переселенням на землі [[Стародавнє Межиріччя|Стародавнього Межиріччя]] численних напівкочових громад [[Амореї|амореїв]]. На початку [[2-ге тисячоліття до н. е.|II тис. до н. е.]] аморейське плем'я ''[[яхрурум]]'' захопило Вавилон і зробило його своєю столицею.
Рядок 93:
З перших років свого існування нова держава було втягнута в запеклі війни з сусідніми племенами і «номами» Південного Межиріччя; з цієї причини вже ранні правителі з [[Вавилонські царі#I Вавилонська (аморейська) династія| I (аморейської) династії]] надавали великого значення обороноздатності Вавилона. [[Датувальні формули]] [[Сумуабум]]а, [[Суму-ла-Ель|Суму-ла-Еля]] іта [[Апіль-Сін]]а, згадують про будівництво укріплень навколо міста і війни з сусідами<ref > Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archaologie (Berlin 1 928 ff.) / Енциклопедія ассиріології та близькосхідної археології (Берлін 1928 і далі) </ref>. Аморейські царі активно зводили і перебудовували храми в столиці: відомо про спорудження і оновленні святилищ на честь [[Нін-Ісіна|Нінісіни]], [[Нанна (місячне божество)|Нанни]], [[Адад]]а, [[Іштар]] та інших божеств [[шумеро-аккадська міфологія|шумеро-аккадського пантеону]]<ref name = autogenerated2> Там же. </ref>. Особлива увага завжди приділялася [[Есагіла|Есагілі]] — головному і ймовірно найдавнішому храму Вавилона, присвяченому покровителю міста, богу [[Мардук]]у ([[Шумерська мова|шум.]] ''Амар-Уту''). Використовуючи складну дипломатію, армію та вигідні позиції міста в регіональній торгівлі, ранні аморейські правителі змогли за сотню років перетворити Вавилон на столицю найсильнішого царства на території [[Аккад (історична область)|області Аккад]]. Доленосним для історії міста виявилося правління царя [[Хамурапі]] ([[XVIII століття до н. е.|1793]]-[[XVIII століття до н. е.|1750 рр. до н. е.]]), Який зумів за кілька десятиліть підпорядкувати всі основні міста [[Стародавнє Межиріччя|Стародавнього Межиріччя]] і створити нову велику державу. З цього часу місто переживає бурхливе зростання, його розміри з часом перевершують розміри міста [[Ур]] — столиці Шумеро-Аккадського царства. Джерела свідчать про активне культове будівництво в Вавилоні, зведення палаців; місто було важливим релігійним центром Стародавнього Межиріччя, зосередженням економічного, політичного та культурного життя регіону. Передбачається, що Вавилон в той час не мав регулярної забудови, але вже тоді він займав обидва береги каналу Арахту, що поділяв Вавилон на Західне і Східне місто.
До кінця [[XVII століття до н. е.]] Вавилонське царство вступило в смугу кризи, чим скористалися його войовничі сусіди.
=== Середньовавилонський період (бл. 1595- бл. 1004 рр. до н. е.) ===
Рядок 129:
У 552, 521 та 482 роках до н. е. відбулися збройні повстання, проте Вавилон залишився під перською владою. Лише в 331 р. до н. е. у Вавилоні з'явився новий володар — [[Александр Македонський]].
===
{{section-stub}}
| |||