Відмінності між версіями «Користувач:OlegB/Ватич»

нема опису редагування
 
У травні 1878 року Костянтина Ватича призначили на місце [[псаломщик]]а церкви святої мучениці Параскеви П'ятниці в селі Бурилова (за 7 верст від містечка [[Криве Озеро]]&nbsp;<ref>Бурилова // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника ''Евфимия Сецинского''.&nbsp;— Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;88.</ref>) [[Балтський повіт|Балтського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] (нині село [[Бурилове]] [[Кривоозерський район|Кривоозерського району]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]])&nbsp;<ref>Распоряжения и сведения по Подольскому епархиальному ведомству // Подольские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1878.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— 1 июня.&nbsp;— Официальная часть.&nbsp;— С.&nbsp;146.</ref>.
 
Наприкінці 1878 року Костянтина Ватича було рукопокладено в священики в село [[Говори (Віньковецький район)|Говори]] Ушицького повіту (нині [[Віньковецький район|Віньковецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;<ref>Распоряжения и сведения по Подольскому епархиальному ведомству // Подольские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1879.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— 1 января.&nbsp;— Официальная часть.&nbsp;— С.&nbsp;9.</ref>.
 
Був настоятелем Покровської церкви в селі Попова [[Ушицький повіт|Ушицького повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] (за три версти на схід від містечка [[Муровані Курилівці]])&nbsp;<ref>Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд.&nbsp;— Каменец-Подольский, 1895.&nbsp;— С.&nbsp;106.</ref>, нині село [[Роздолівка (Мурованокуриловецький район)|Роздолівка]] [[Мурованокуриловецький район|Мурованокуриловецького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. [[26 липня|14 (26) липня]] [[1893]] року Костянтина Ватича перевели звідси на вакантне з квітня 1893 року місце&nbsp;<ref>Вакантные места // Подольские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1893.&nbsp;— Официальная часть.&nbsp;— №№&nbsp;17—28.</ref>&nbsp;— настоятелем Хрестовоздвиженської церкви в містечку Карвасари&nbsp;— передмісті Кам'янця-Подільського&nbsp;<ref>Подольские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1893.&nbsp;— №&nbsp;31.&nbsp;— 31 июля.&nbsp;— Официальная часть.&nbsp;— С.&nbsp;634.</ref>. До парафії входили сім приміських поселень: крім Карвасар, Підзамче, Видрівка (нині ці три поселення входять до складу Кам'янця-Подільського), Татариски, Кубачівка (нині ці два села становлять єдине село [[Смотрич (Кам'янець-Подільський район)|Смотрич]]), Янчинці (нині [[Колибаївка]]) та частина Кармеліт (нині [[Вільховець (Кам'янець-Подільський район)|Вільховець]])&nbsp;<ref>Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд.&nbsp;— Каменец-Подольский, 1895.&nbsp;— С.&nbsp;106—109.</ref>. 1896 року парафія дещо зменшилася: Кармеліти повністю увійшли до парафії села [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжок]]&nbsp;<ref>Должок // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника ''Евфимия Сецинского''.&nbsp;— Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;338.</ref>. За даними на кінець XIX століття, парафіянами Хрестовоздвиженської були 576 чоловіків і 602 жінки. Крім того, на території парафії проживали 614 [[Католицизм|католиків]], 18 [[Лютеранство|лютеран]] і 784 [[євреї]]&nbsp;<ref>Карвасары // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника ''Евфимия Сецинского''.&nbsp;— Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;339.</ref>.
32 485

редагувань