Харківська школа фотографії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
Харківська школа фотографії — явище українського мистецтва другої половини XX-початку XXI століття. Визначення "харківська школа фотографії" введено у науковий обіг мистецтвознавцем Тетяною Павловою та обѓрунтоване в її канд[http://www. дисертації{{Павлова Тlib. Вua-ru. Фотомистецтво в художній культурі Харкова останньої третини ХХ століттяnet/diss/cont/273049.html Харків,її 2007.кандидатській 390 с.}}дисертації]. Термін сформувався у колі групи «"Час»", створеної в 1971 році при Харківському обласному фотоклубі. Учасники групи "Час" — це коло однодумців, які практикували активний художній підхід до створення фотозображень, що виразився у розробленій групою "Час" "теорії удару". Згідно цієї теорії, фотографія має бути сильним висловлюванням. До групи "Час", яку ініціювали Євгеній Павлов (1949) та Юрій Рупін (1946-2008), входили [[Михайлов Борис Андрійович|Борис Михайлов]] (1938), Олег Мальований (1945), Олександр Супрун (1945), Геннадій Тубалєв (1944-2006), Олександр Ситниченко (1949), Анатолій Макієнко (1949). У 1975-у році через радикальні творчі практики групи "Час" владою був закритий Харківський обласний фотоклуб. Ззовні склалося враження, що діяльність групи припинилася. Однак творчі контакти її учасників зберігалися довгий час. Спільні зйомки і виставки практикувалися до кінця 1980-х. Помітною акцією стала виставка у Харківському будинку вчених (1983), що тривала всього один день і була закрита за вимогами цензури. Остання спільна зйомка і виставка групи пройшли в 1988-у на фото-вакаціях у Болгарії, біля міста Созополь.
 
У подальшому до кола групи "Час" приєдналися Віктор Кочєтов (1947), Роман П’ятковка (1955) і Сергій Солонський (1957). Наступна фаза розвитку пов’язана з утворенням у 1986 році групи "Держпром", що звернулася до прямої фотографії. До групи увійшли Міша Пєдан (1957), Володимир Старко (1956), Ігор Манко (1962), Леонід Пєсін (1956), [[Братков Сергій Анатолійович|Сергій Братков]] (1960), Костя Мельник (1960), Геннадій Маслов (1959), Борис Редько (1959). Знаменною подією стали виставки F-87 i F-88, організовані за ініціативою Міши Пєдана в Палаці студентів, передчасно закриті адміністрацією.
Рядок 25:
*Boris Mikhaylov: Aubere Ruhe. Dusseldorfe: Richter Verlag, 2000;
*Pavlova T. The Realm of Flora in Imago, 2001, #12;
*[http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/273049.html Павлова Т. В. Фотомистецтво в художній культурі Харкова останньої третини ХХ століття. Дис…кандДисертація канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / ХДАК, Харків, 2007. 390 с.http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/273049.html]
*[http://photospilka.com/stati/harkovskaya-fotografiya.html Павлова Т. Харьковская фотография] / Національний сайт фотохудожників України. 02 .10.2009;
*Pavlova T. Харківська фотографія // Fine-арт, 2009, №  1. С. 13–21;
*[http://photospilka.com/index.php?option=com_magic&task=view&id=217 Павлова Т. Олег Малеванный] / Національний сайт фотохудожників України. 03 .11. 2009; http://photospilka.com/index.php?option=com_magic&task=view&id=217
*[http://lebedynskyy.com/works/finished-dissertation/ Pavlova T. Finished Dissertation] (2012). The Kharkiv Photography School;
*Пригодич Н. Харьковская школа фотографии  // 5,6. 2012. № 7;
Рядок 41:
*Смирна Л. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві. Київ, Видавництво "Фенікс", 2017.
*[http://www.moksop.org/product/kochetov-book/ Victor and Sergey Kochetov. Kharkiv : MOKSOP, 2018].
*[http://rodovid.net/product/235/ievhenijj-pavlov-skrypka/ Yevgeniy Pavlov. Violin. Kyiv: Rodovid – Grafpom, 2018]. http://rodovid.net/product/235/ievhenijj-pavlov-skrypka/
 
== Посилання ==