Навантаження: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 1:
{{otheruses}}
 
'''Наванта́ження''' (також &nbsp;— '''наванта́га'''<ref>Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). -&nbsp;— К.: Вирій, Сталкер, 1997. -&nbsp;— 256 с.</ref><ref>[http://sum.in.ua/s/navantagha {{СУМ. Академічний тлумачний словник (1970 — 1980)]-11|Навантага}}</ref>) ({{lang-ru|нагрузка}}, {{lang-en|load}}, {{lang-de|Belastung f}}) &nbsp; багатозначний термін, що в залежності від [[контекст]]у може означати:
 
[[Кількість]] ([[маса]], [[об’ємоб'єм]], [[обсяг]]) оброблювального матеріалу, який надходить на апарат або транспортний пристрій за одиницю часу. Звичайно для сипких матеріалів одиницею вимірювання навантаження є [[тонна|т]]/[[година|год]], для розріджених матеріалів, [[пульпа|пульп]], [[суспензія|суспензій]]&nbsp;— [[метр|м]]<sup>3</sup>/год. Крім того, виділяють термін ''питоме навантаження'', наприклад, на збагачувальний апарат, під яким розуміють навантаження на одиницю характерного для даного апарата розміру: -&nbsp;— для [[відсаджувальна машина|відсаджувальних машин]], [[грохот]]ів, [[фільтр]]ів тощо&nbsp;— т/год на 1 м² робочої площі;
 
- для важкосередовищних [[сепаратор]]ів (іноді також для відсаджувальних машин)&nbsp;— т/год на 1 &nbsp;м ширини робочого відділення;
 
- для флотаційних машин&nbsp;— м³/год на 1 м³ об’ємуоб'єму флотаційної камери;
 
- для згущувачів, гідравлічних класифікаторів, відстійників тощо&nbsp;— м³/год на 1 м² дзеркала поверхні пульпи чи суспензії.
 
Величина питомого навантаження має суттєве значення як параметр, що тісно пов’язанийпов'язаний з технологічною ефективністю розділення мінеральних сумішей, зокрема має граничні значення, за яких процес може відбуватися з достатньою для практики ефективністю.
# Дія або сукупність дій, операцій до значення “навантажити”«навантажити», “навантажувати”«навантажувати». Наприклад, у кар’єрахкар'єрах розрізняють нижнє навантаження, при якому транспортний горизонт знаходиться на рівні горизонту стояння навантажувальної машини чи нижче його.
# Зовнішні сили або [[момент]]и. Враховуються при розрахунку споруд і окремих конструкцій, роботі двигунів тощо.
# Електричне навантаження:
#* '''активне''' &nbsp;— [[активний опір|активний електричний опір]] (наприклад, лампи, нагрівальні прилади);
#* '''ємнісне''' &nbsp;— навантаження [[електричне коло|кола]] [[змінний струм|змінного струму]], при якому вплив [[ємність|ємності]] переважає вплив [[індуктивність|індуктивності]], а [[струм]] при цьому за [[фаза (коливання)|фазою]] випереджає [[напруга|напругу]];
#* '''індуктивне''' &nbsp;— навантаження кола змінного струму, при якому вплив індуктивності переважає вплив ємності, а струм при цьому за фазою відстає від напруги.
 
== Приклади та різновиди ==
Рядок 27:
 
-->
#* У морських гірничих технологіях &nbsp;— дедвейтне навантаження плавучої платформи на відміну від нормальної водотоннажності при завантаженому баласті; створюється за рахунок вантажу труб різного асортименту, глинопорошку та сухого цементу, палива, бурового розчину та питної води. Дивись також навантаження змінне палубне (нижче).<!--
 
-->
#* При бурінні &nbsp;— навантаження на буровий інструмент, яке залежить від характеристик гірської породи.<!--
 
-->
Рядок 56:
== Джерела ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}