Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 52:
== Історія ==
У кінці
[[Файл:Stariy korpus.jpg|міні|ліворуч|200пкс|
[[Файл:Noviy korpus.jpg |thumb|Новий корпус НУК ім. адм. Макарова (проспект Центральний, 3)]]
У 1917 р. середнє механіко-технічне училище перетворено в Миколаївське політехнічне училище. У 1920 році в ході реорганізації радянської системи народної освіти, Миколаївське політехнічне училище перетворено в технікум імені К. Тімірязєва на правах вищого навчального закладу, а його випускникам присвоювалась кваліфікація інженера. У 1925 р. політехнічний технікум реорганізується в індустріальний, а в 1927 р. він стає кораблебудівним.
У 1929 р. Миколаївський кораблебудівний технікум було об'єднано з Миколаївським вечірнім робітничим технікумом. Цей заклад отримав назву Миколаївського машинобудівного інституту. Однак, уже в 1930 році він був перейменований у Миколаївський кораблебудівний інститут (МКІ).
Рядок 63:
Рішенням уряду СРСР у 1949 р. МКІ було присвоєно ім'я адмірала С. Й. Макарова – уродженця м. Миколаєва, відомого вченого-кораблебудівника, адмірала-флотоводця.
У 1994 р. рішенням Кабінету Ради Міністрів України МКІ імені адмірала С. Й. Макарова отримав найвищий (четвертий) рівень акредитації, статус університету і назву – Український державний морський технічний університет (УДМТУ).
Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Українського державного морського технічного університету імені адмірала Макарова, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України від 25 березня 2004 р. ухвалено надати університету статус національного та іменувати його «Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова».
Рядок 70:
[[Файл:Sertyfykat.png|thumb|]]
За свою
Університет забезпечує підготовку інженерних і наукових кадрів високої кваліфікації – молодших спеціалістів, молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів денної та заочної форм навчання, PhD, кандидатів і докторів наук.
[[Файл:Posvyata.jpg|thumb|Урочиста церемонія посвяти в студенти НУК]]
В університеті сформована й успішно діє інфраструктура планування та проведення наукових досліджень, основу якої складають: науково-експертна рада університету, науково-технічні ради за напрямками досліджень, 15 наукових шкіл, зокрема «Дослідження мореплавних якостей та проектування нових типів суден», «Підготовка та спалювання палив», «Паяння та зварювання тиском у вакуумі», «Екологічна безпека та енергозбереження», «Кондиціонування та холодильна техніка», «Перспективні енергетичні технології», «Газотермічні покриття», «Управління проектами наукомістких виробництв». Відомими в Україні та за її межами є 7 галузевих лабораторій і 6 науково-технічних центрів, серед яких центри метрологічної атестації поліметричних систем, підводної техніки, енергозбереження, екологічної безпеки.
Університет має чотири навчальні корпуси, серед яких студентське містечко в зеленій зоні півострова між річками Інгул і Південний Буг, два фізкультурно-оздоровчі комплекси, три студентські гуртожитки і два житлові будинки, в яких створені умови для навчання, заняття спортом, підвищення рівня культури, наукового й інтелектуального розвитку, відпочинку і заняття особистими захопленнями всього 9-тисячного колективу. Також в університеті створена спілка студентського самоврядування. Безпосередньо на березі Чорного моря в курортних
== Директори та ректори ==
| |||