Синцов Дмитро Матвійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Література: доповнення |
|||
Рядок 33:
Дійсний член АН УРСР (з 1939); 1899—1903 — проф. З 1903 — працював в [[Харківський університет|Харківському університеті]] і (з 1929) директор його Науково-дослідного Інституту Математики і Механіки. Синцов автор понад 250 праць (у тому числі 60 монографій і посібників); основні праці стосуються [[геометрична теорія диференційних рівнянь|геометричної теорії диференціальних рівнянь]] ([[теорія конексів|теорії конексів]]), а також [[диференційна геометрія|диференційної геометрії]] ({{Нп|Рівняння Пфаффа|інтегральні криві рівнянь Пфаффа||Integrability conditions for differential systems}} і Монжа); довголітній (з 1906) голова [[Харківське математичне товариство|Харківського Математичного Товариства]]. Синцов мав чималий вплив на виховання математиків Харківщини (очолював Харківську школу геометрів), ставився прихильно до української культури і спричинився до опрацювання української математичної термінології і фразеології.
Після Жовтневої революції Синцов брав участь в організації вищого освіти, у вихованні наукових кадрів, у роботі Рад депутатів трудящих. 26 червня 1938 року був обраний депутатом до [[Верховна Рада
Нагороджений орденом [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]]. Під час Великої Вітчизняної Війни працював в Уфі та Москві в Академії наук УРСР. З травня 1944 року — знову в Харкові: керував Науково-дослідним інститутом математики і механіки Харківського університету, брав активну участь у відновленні роботи університету.
| |||