Вікіпедія

Юозас Тумас: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 12:
| Місце смерті = {{МС|Каунас}}, [[Литва]]
| Громадянство = Литва {{LTU}}
| Рід діяльності = прозаїк Литвы XX ст, драматург , літературознавець, церковний та громадський діяч
| Роки активності =
| Напрямок =
| Жанр = проза
| Magnum opus =
| Премії =
Рядок 22:
}}
 
'''Юо́зас Ту́мас''' ({{lang-lt|Juozas Tumas}}; [[20 вересня]] [[1869]], Малайшяй, [[Вількомирський повіт]], {{МН|Ковенська губернія}}, тепер [[Литва]]  — [[29 квітня]] [[1933]], [[Каунас]])  — литовський [[письменник]], [[драматург]], критик, публіцист, літературознавець, церковний та громадський діяч. Відомий за псевдонімом '''''Юо́зас Ва́йжгантас''''' {{lang-lt|Juozas Vaižgantas}}).
 
== Життєпис ==
[[Файл:Notes of Juozas Tumas Vaižgantas.jpg|thumb|''Рукопис Вайжгантаса'']]
Народився у селянській родині на сході Литви, неподалік від містечка Сведасай. Навчався у [[Даугавпілс|Дюнабурзькій]] реальній гімназії ([[1881]]—[[1888]]). Виховувався на литовських періодичних виданнях, заборонених московською цензурою.
 
[[1888]]—[[1893]] – — навчався у [[Каунас]]і в Каунаській духовній семінарії. Після закінчення призначений [[вікарій|вікарієм]] католицького приходу у [[Єлгава|Мітаве]]. Підключився до громадської діяльності, у [[1896]]—[[1904]] керував виданням клерикальної газети {{langi|lt|„Tėvynės sargas“}} («Страж Батьківщини»; редактор з [[1897]]). Церковна влада, невдоволена його діяльністю, почала зміщати по різних місцях.
 
[[1906]]—[[1911]] – — жив у [[Вільнюс|Вільно]] і працював у редакціях газет «[[Вильняус жініос]]» ({{langi|lt|„Vilniaus žinios“}}; «Віленські вєесті», [[1907]]), «Вільтіс» ({{langi|lt|„Viltis“}}; «Надія», [[1907]]—[[1911]]), пізніше  — «Ріто гарсас» ({{langi|lt|„Ryto garsas“}}; «Ранковий голос», [[1914]]). У [[1911]] побував у США.
 
у [[1914]] був переведений до [[Рига|Риги]], де редагував газету «Рігос гарсас» ({{langi|lt|„Rygos garsas“}}; «Голос Риги»). Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у [[1915]] в [[Санкт-Петербург|Петрограді]] брав участь у діяльності комітету надання допомоги литовським біженцям. Став засновником Партії національного прогресу ({{langi|lt|Tautos Pažangos Partija}}), брав участь у представницьких зібраннях литовців у Петрограді («Петроградський сейм») і [[Стокгольм]]і.
 
У [[1918]] повернувся до Литви і у Вільні взяв участь у роботі комітету допомоги біженцям, видавав газету «Летувос айдас» ({{langi|lt|„Lietuvos aidas“}}; «Ехо Литви»), в [[1919]] почав видання газети «Непріклаусома Летува» ({{langi|lt|„Nepriklausoma Lietuva“}}; «Незалежна Литва»). У [[1920]] переїхав до Каунаса. Був призначений ректором костела Вітовта Великого (до [[1932]]).
 
Одночасно працював на Гуманітарному факультеті [[Університет Вітовта Великого|Литовського університету]] в Каунасі (з [[1930]] йменувався Університетом Вітовта Великого): у [[1922]]—[[1929]] читав лекції по історії литовської літератури. У [[1929]] удостоєний звання почесного доктора.
Крім того, писав художні публіцистичні твори, редагував різні газети і журнали, брав участь у діяльності чисельних політичних, громадських, культурних організацій. Подорожовав по [[Італія|Італії]] ([[1931]]) та [[Швеція|Швеції]] ([[1932]]). У [[1932]]—[[1933]] голова Спілки литовських письменників.
 
Похований у костелі Вітовта Великого у Каунасі.
Рядок 45:
Один із найпродуктивніших і багатогранних литовських письменників, майстер прози. Почав писати вірші і прозу ще в реальній гімназії. Навчаючись у семінарії, почав співробітничати у клерикальних виданнях. На ранньому етапі творчості писав головним чином дрібні нариси, невеликі за розміром драматичні і прозаїчні твори. Вони увійшли у збірник «Картини» ([[1902]]), «Сценічні картини», «Алегоричні картини» ([[1906]]—[[1916]]).
 
Цикл оповідань про стражданні людей під час війни об’єднанийоб'єднаний у «Картини війни» ([[1914]]—[[1917]]).
 
У перші ряди литовської літератури Вайжгантас висунувся у 1920-ті рр., коли звернувся до створення оповідань «Дядьки і тітки» ([[1921]], найпопулярніший твір), «Виродок», «Німий» ([[1930]]), «Жемайтстький Робінзон» ([[1932]]), романа «Рак сім’їсім'ї» ([[1927]]—[[1929]]) про життя конвенської інтелігенції в останнє десятиліття XIX  ст., епопеї «Проблески. Картини боротьби за культуру» (варіянт перекладу назви «Просвіти»; [[1918]]—[[1920]]).
 
Тритомний роман «Проблески» своєрідна епопея литовського національного відродження і життя Литви у роки революції [[1905]]. За структурою роман не має єдиної фабули, а складається із цілої низки самостійних оповідань, що об’єднаніоб'єднані загальною темою національного життя Литви. Епопеєю Тумас-Вайжгантас зайняв місце у перших рядах стилістів литовської прози завдяки насиченій мові, образотворчим засобам, які брав із повсякденного життя і побуту, вмінню спіймати характерні риси змальованих явищ і побуту, широкої галереї живописних портретів.
 
== Критико-літературознавча діяльність ==
Рядок 55:
 
== Видання ==
* Vaižganto raštai: 19 t. («Сочинения», 19 т.).  — Kaunas; Vilnius: Švyturys, 1922—1938.
* Raštai: 3 t. («Сочинения», 3 т.).  — Kassel-Mattenberg, 1948.
* Rinktiniai raštai: 2 t. («Избранные сочинения», 2 т.).  — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1957.
* Raštai («Сочинения»).  — Vilnius, 1994  — ''издание продолжается''.
;Книги
* Vaizdeliai.  — Tilžė, 1902.  — 60 p.
* Scėniškieji vaizdeljai.  — Peterburgas, 1906.  — 98 p.
* Šis tas: trys Vaižganto apysakėlės.  — Shenandoah, 1906.  — 18 p.
* Vaizdeliai.  — Tilžė, 1908.  — 60 p.
* Ten gera, kur mūsų nėra, arba neapleiskime Tėvynės!: (pasakojimai, kaip mūsų išeiviams sekasi Amerikoje).  — Kaunas, 1912.  — 224 p.
* Karo vaizdai; Rimai ir nerimai.  — Ryga, 1915.  — 136 p.
* Alegorijų vaizdai.  — Petrapilis, 1916.  — 136 p.
* Lietuvos «žodis»: šių dienų apsakymėlis.  — Petrapilis, 1916.  — 64 p.
* Vanduo ir oras.  — Petrapilis, 1917.  — 31 p.
* Pragiedruliai: [2 kn] («Проблески»).  — Vilnius: Švyturys, 1918—1920.
* Aplink Baltiją: kas jau yra pajūryje ir kas dar norėtų ten būti.  — Vilnius: Švyturys, 1919.  — 95 p.
* Tiesiant kelią Lietuvos nepriklausomybei, 1916–19171916—1917 m.  — Vilnius, 1919.  — 40 p.
* Jaunam veikėjui: 20 feljetonų.  — Kaunas, 1925.  — 151 p.
* Kanauninkas Petras Legeckas ir jo gyvenimo nuotykiai.  — Marijampolė, 1930.  — 43 p.
* Pragieduliai: vaizdai kovos dėl kultūros: 4t. («Проблески»).  — Kaunas, 1942—1944.
* Dėdės ir dėdienės («Дяди и тетки»).  — Kaunas: Valst. grož. lit. l-kla, 1945.  — 124 p.
* Vaizdai.  — [Kaunas]: Valst. grož. lit. l-kla, 1947.  — 582 p.
* Pragiedruliai: 3t.  — Kassel-Mattenberg: Aistia, 1948.
* Dėdės ir dėdienės.  — Kassel-Mattenberg: Aistia, 1949.  — 175 p.
* [Rinktinė].  — Kaunas: Valst. ped. lit. l-kla, 1956. (Mokinio biblioteka).
* Dėdės ir dėdienės.  — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1963.  — 99 p.
* Dėdės ir dėdienės.  — Kaunas: Šviesa, 1967.  — 95 p. (Mokinio biblioteka).
* Rimai ir Nerimai.  — Chicago, 1969.  — 55 p.
* Pragiedruliai: vaizdai kovos dėl kultūros: 2 d.  — Vilnius: Vaga, 1969.
* Valiulio pasaka: [apsakymai].  — Vilnius: Vaga, 1969.  — 240 p.
* Tiesiant kelią Lietuvos nepriklausomybei, 1916–19171916—1917 m.  — Chicago: Ped. Lituanistikos inst., 1969.  — 40 p.
* Mikutis gamtininkas.  — Vilnius: Vaga, 1972.  — 111 p.
* Dėdės ir dėdienės; Nebylys; Rimai ir Nerimai: apysakos.  — Vilnius: Vaga, 1974.  — 236 p.
* Dėdės ir dėdienės: apysaka.  — Kaunas: Šviesa, 1978.  — 95 p. (Mokinio biblioteka).
* Valiulio pasaka: [apsakymai].  — Vilnius: Vaga, 1978.  — 288 p.
* Rimai ir Nerimai: apysakos ir apsakymai.  — Vilnius: Vaga, 1979.  — 421 p.
* Napalys darbus dirba.  — Vilnius: Vaga, 1983.  — 31 p.
* Apysakos, apsakymai, vaizdai.  — Kaunas: Šviesa, 1984.  — 368 p.
* Pragiedruliai: vaizdai kovos dėl kultūros.  — Vilnius: Vaga, 1989.  — 652 p.
* Nebylys.  — Vilnius: Vaga, 1995.  — 124 p.
* Mikutis gamtininkas.  — Kaunas: Spindulys, 1997.  — 136 p.
* Laiškai Klimams.  — Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos inst., 1998.  — 453 p.
* Dėdės ir dėdienės; Nebylys.  — Vilnius: Baltos lankos, 1998.  — 189 p. (Skaitinių serija; 23).
;Драматические произведения
* Scenos vaizdai: monologai ir dialogai.  — Ryga, 1913.  — 116 p.
=== Переклади творів Тумаса на інші мови === ▼
* ''Вайжгантас''. Дядьки та тітки. — Вильнюс: Vaga, 1968. — 100 с.▼
* V''aižgantas''. Sin at Easter and other stories. — New York, 1971.▼
* ''Vaižgantas''. Onud ja tadid. — Tallinn: Eesti Raamat, 1985. — 256 p.▼
* ''Вайжгантас''. Німий: повісті. — Вильнюс: Vaga, 1988. — 350 c.▼
* Legendy Wileńskie: legendy Wileńskie spisali litewscy i polscy działacze sztuki i uczeni / Albert Wijuk Kojałowicz … [et al.]. — Vilnius, 1998.▼
 
▲=== Переклади творів Тумаса на інші мови ===
== Пам’ять ==
▲* ''Вайжгантас''. Дядьки та тітки.  — Вильнюс: Vaga, 1968.  — 100 с.
У квартирі, в який жив письменник у [[1920]]—[[1933]] на вулиці Алексото в Каунасі, працює меморіальний музей — філіал Музею литовської літератури імені Майроніса<ref>{{cite web|url=https://www.muziejai.lt/Muziejus.ru.asp?Db_kodas=2739&meniu=0|title=Меморіальний музей Юозаса Тумаса-Вайжгантаса |author=|date=2018.01.18 |work= Музеї Литви |publisher= Центр інформації, оцифровки і ЛІМІС музеїв Литви|accessdate=2018-04-30|lang=}}</ref>. Ім’я Тумаса-Вайжгантаса носить велиця у [[Вільнюс]]і ({{langi|lt|Jurgio Baltrušaičio gatvė}})<ref>{{cite web|url=http://vilnius21.lt/jtumovaizganto-g1365968.html|title=J. Tumo-Vaižganto gatvė Vilniuje |author=|date= |work= Vilniaus katalogas |publisher= |accessdate=2018-04-30|lang=lt}}</ref>.▼
▲* V''aižgantas''. Sin at Easter and other stories. &nbsp;— New York, 1971.
▲* ''Vaižgantas''. Onud ja tadid. &nbsp;— Tallinn: Eesti Raamat, 1985. &nbsp;— 256 p.
▲* ''Вайжгантас''. Німий: повісті. &nbsp;— Вильнюс: Vaga, 1988. &nbsp;— 350 c.
▲* Legendy Wileńskie: legendy Wileńskie spisali litewscy i polscy działacze sztuki i uczeni / Albert Wijuk Kojałowicz … [et al.]. &nbsp;— Vilnius, 1998.
 
== Пам'ять ==
▲У квартирі, в який жив письменник у [[1920]]—[[1933]] на вулиці Алексото в Каунасі, працює меморіальний музей &nbsp;— філіал Музею литовської літератури імені Майроніса<ref>{{cite web|url=https://www.muziejai.lt/Muziejus.ru.asp?Db_kodas=2739&meniu=0|title=Меморіальний музей Юозаса Тумаса-Вайжгантаса |author=|date=2018.01.18 |work= Музеї Литви |publisher= Центр інформації, оцифровки і ЛІМІС музеїв Литви|accessdate=2018-04-30|lang=}}</ref>. Ім’яІм'я Тумаса-Вайжгантаса носить велиця у [[Вільнюс]]і ({{langi|lt|Jurgio Baltrušaičio gatvė}})<ref>{{cite web|url=http://vilnius21.lt/jtumovaizganto-g1365968.html|title=J. Tumo-Vaižganto gatvė Vilniuje |author=|date= |work= Vilniaus katalogas |publisher= |accessdate=2018-04-30|lang=lt}}</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 114 ⟶ 115:
 
== Література ==
* Історія литовської літератури. &nbsp;— Вільнюс: Vaga, 1977. &nbsp;— С. 329—348.
 
== Посилання ==
* [http://anthology.lms.lt/texts/43/autor.html Anthology of the Lithuanian classic literature: Juozas Tumas-Vaižgantas]
 
{{Бібліоінформація|колір={{колір|Литва}}}}
{{DEFAULTSORT:Тумас}}
[[Категорія:Уродженці КовенськоїУтенського губерніїповіту]]
[[Категорія:Литовські письменники]]
[[Категорія:Литовські історики культури]]
Рядок 126 ⟶ 128:
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Релігійні діячі]]
[[Категорія:Католики]]
[[Категорія:Померли в Каунасі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юозас_Тумас