Апластична анемія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив файл Aplastic_Anemia.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем JuTa. Причина: No source since 18 December 2017.
уточнення, шаблон, категоризація
Рядок 1:
'''Апластична анемія''' — [[Гематологія|гематологічне]] [[захворювання]], що виникає внаслідок враженняураження червоного кісткового мозку і, зокрема, стовбурових клітин крові, що знаходяться там. У результаті патогенезу цього захворювання виникає дефіцит всіх елементів крові і всіх типів клітин крові — [[панцитопенія]]: дефіцит [[Еритроцити|еритроцитів]] — анемія, дефіцит [[Лейкоцити|лейкоцитів]] — [[лейкопенія]], дефіцит [[Тромбоцит|тромбоцитів]] — [[тромбоцитопенія]]. Апластична анемія означає нездатність стовбурових клітин червоного кісткового мозку генерувати зрілі клітини крові.
 
Пік частоти захворювання на апластичну анемію припадає на підлітковий вік. Другий пік спостерігається в похилому віці. Апластична анемія — це по суті не одне, а низка захворювань з однаковими проявами, але різним патогенезом. Причинами апластичної анемії можуть бути: патології імунної системи, віруси, дія хімічних речовин, дія радіації. Проте 50  % випадків апластичної анемії виключають вищепереліченівище перелічені причини. Патогенез такої форми апластичної анемії, яку називають ідіопластичнаідіопатична апластична анемія, досі невідомий.не прояснений.
 
Остаточний діагноз апластичної анемії може бути поставлений тільки після біопсії червоного кісткового мозку. Нормальний кістковий мозок має 30-70  % стовбурових клітин, а при апластичній анемії ці клітини зникають і заповнюються сполучною тканиною.
 
Перша лінія лікування апластичної анемії полягає в застосуванні імуносупресивних препаратів або антилімфоцитівантилімфоцитарних глобулінів або анти-тимоцитів глобулінів, в поєднанні з кортикостероїдами та циклоспорином — якщо причина захворювання — – аутоімунніавтоімунні процеси. Гематопоетична трансплантація стовбурових клітин також застосовується, особливо для пацієнтів віком до 30 років з відповідним донором клітин червоного кісткового мозку.
 
== Клінічні прояви ==
== Ознаки та симптоми ==
При апластичній анемії спостерігається характерний копплекскомплекс патологічних процесів, характерних для різних анемій: нездужання, слабкість, запаморочення, втома, блідість, [[тахікардія]], задишка.
 
Низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія) пов'язана з підвищеним ризиком кровотеч, виникнення гематом та петехіївпетехій. Низькі кількості білих кров'яних клітин (лейкоцитопенія) призводять до імунодефіциту, підвищеного ризику розвитку інфекцій, які можуть бути важкими.
 
== Патогенез ==
Аластична анемія може бути спричинена впливом певнихдеяких хімічних речовин, (зокрема, ліків), також впливом радіації, вірусної інфекції, імунного захворювання. Приблизно в половині випадків, але остаточнаточна причина апластичної анемії невідома і вищезазначені причини виключаються. Є випадки спадкових форм апластичної анемії.
 
АластичнаВикористання анемія іноді пов'язана з впливом токсинів, таких як бензол, або її патогенез пов’язаний з використанням певнихдеяких лікарських засобів, зокрема, хлорамфеніколу[[хлорамфенікол]]у, карбамазепіну, фельбамату, фенітоїну, хініну та[[хінін]]у, фенілбутазону. Багатотощо препаратівздатні пов'язаніспричинити патогенезомцей цьоговид анемії. зхахворюванняЯк правило, але імовірністьймовірність саме такої побічної дії низька і малоймовірна. Так, наприклад, застосування хлорамфеніколу може викликатиспричинити апластичну анемію в 1 з 40 000 пацієнтів, а дія карбамазепінукарбамазепін — ще рідше.
 
Вплив іонізуючого випромінювання та радіоактивних матеріалів також пов'язаний з розвитком апластичної анемії. Марія Кюрі, відома своєю новаторською роботою в області радіоактивності, померла від апластичної анемії після тривалого періоду роботи, з радіоактивними речовинами. Дія іонізуючого випромінювання на червоний кістковий мозок у ті часи ще не була вивчена.
 
Апластична анемія зустрічається у 2 % пацієнтів з хронічними вірусними гепатитами, також може бути результатом парвовірусної інфекції. У людей [[антиген]] P (також відомий як глобусид), один з багатьох клітинних рецепторів, що сприяє формуванню крові людини, є клітинним рецептором парвовірусу B19, який викликає еритему у дітей. Оскільки він вражає еритроцити та еритробласти в результаті спорідненості з антигеном P, парвовірус викликає повне припинення виробництва червоних кров'яних тілець. У більшості випадків це залишається непоміченим, оскільки еритроцити живуть в середньому 120 днів, а падіння виробництва не суттєво впливає на загальну кількість циркулюючих еритроцитів. Однак у людей із патологією, при якій клітини гинуть раніше (наприклад, при серповидноклітинній анемії), парвовірусна інфекція може призвести до важкої апластичної анемії.
Апластична анемія зустрічається у 2% пацієнтів з гострим вірусним гепатитом.
 
Найчастіше парвовірус B19 пов'язаний з апластичною кризою, яка вражає лише червоні кров'яні клітини. Справжня аластична анемія вражає всі клітинні лінії червоного кісткового мозку.
Однією з відомих причин апластичної анемії є аутоімунний розлад, при якому лейкоцити атакують червоний кістковий мозок.
 
Однією з відомих причин апластичної анемії є аутоімуннийавтоімунний розлад, при якому лейкоцити атакують червоний кістковий мозок.
Апластична анемія також може бути результатом парвовірусної інфекції. У людей антиген P (також відомий як глобусид), один з багатьох клітинних рецепторів, що сприяє формуванню крові людини, є клітинним рецептором парвовірусу B19, який викликає еритему у дітей. Оскільки він вражає еритроцити та еритробласти в результаті спорідненості з антигеном P, парвовірус викликає повне припинення виробництва червоних кров'яних тілець. У більшості випадків це залишається непоміченим, оскільки еритроцити живуть в середньому 120 днів, а падіння виробництва не суттєво впливає на загальну кількість циркулюючих еритроцитів. Однак у людей із патологією, при якій клітини гинуть раніше (наприклад, при серповидноклітинній анемії), парвовірусна інфекція може призвести до важкої апластичної анемії.
 
У деяких тварин апластична анемія може мати інші причини. Наприклад, у тхорів (''Mustela putorius furo'') апластичнаапластичну анемія викликаєтьсяанемію токсичністюспричинюють естрогенуестрогени. У незрілих самок, якщо вони не спарюються, високий рівень естрогенуестрогенів ву крові може викликатистимулювати апластичнурозвиток анемію.цього виду анемії.
Найчастіше парвовірус B19 пов'язаний з апластичною кризою, яка вражає лише червоні кров'яні клітини. Справжня аластична анемія вражає всі клітинні лінії червоного кісткового мозку.
 
У деяких тварин апластична анемія може мати інші причини. Наприклад, у тхорів (Mustela putorius furo) апластична анемія викликається токсичністю естрогену. У незрілих самок, якщо вони не спарюються, високий рівень естрогену в крові може викликати апластичну анемію.
 
== Діагностика ==
Апластичну анемію слід відрізняти від аплазії еристроцитів та від гіпопластичної анемії. При апластичній анемії простежується панцитопенія. При аплазії еритроцитів зменшується тільки продукування червоних кров’янихкров'яних тілець. Гіпопластичну анемію деякі дослідники вважають легкою формою або початковою стадією апластичної анемії. Діагноз апластичної анемії можна поставити лише після дослідження червоного кісткового мозку. Перед цим дослідженням необхідно провести також повний аналіз крові, визначити біохімічні показники сироватки крові, провести тести на функцію щитовидної залози, визначити рівні вітаміну В12 та фолієвої кислоти.
 
Наступним етапом діагностики є біопсія червоного кісткового мозку. Необхідно виключити всі можливі причини панцитопенії (наприклад, неопластичну інфільтрацію чи мієлофіброз), виключити вплив цитотоксичної хіміотерапії, що може викликати пригнічення функціонування червоного кісткового мозку.
 
Рекомендується провести ретгенівськерентгенівське обстеження, комп’ютернукомп'ютерну томографію, ультразвукове дослідження, дослідити лімфатичні вузли (щодо ознак лімфоми), нирки, виключити анемію Фанконі. Також провести аналіз на вірусні захворювання, імунологічні дослідження.
 
== Лікування ==
Лікування апластичної анемії у випадку аутоімунної причини патогенезу передбачає застосування імуносупресорів у вигляді медичних препаратів. У більш серйознихсерйозніших випадках ідіопластичноїідіоптичної апластичної анемії здійснюється трансплантація червоного кістовогокісткового мозку від відповідного донора з подальшим лікуванням. Пересаджений кістковий мозок замінює несправні клітини кісткового мозку новими. Мультіпотентні стовбурові клітини в кістковому мозку відновлюють всі три лінії клітин крові, даючи хворому нову імунну систему, еритроцити та тромбоцити. Однак, крім ризику відторгнення трансплантату, існує також ризик того, що новостворені лейкоцити можуть нападати на решту частини тіла ("«захворювання трансплантат проти господаря"»).
 
Медична терапіяТерапія апластичної анемії часто включає курс антитимоцитарного глобуліну (АТГ) і кілька місяців лікування циклоспорином для модуляції імунної системи. Хіміотерапія з такими агентами, як циклофосфамід, також може бути ефективною, але має більшу токсичність, ніж АТГ. Лікування антитілами, такими як АТГ, націлені на Т-клітини, які, як вважають, атакують кістковий мозок. Кортикостероїди, як правило, неефективні, хоча вони використовуються для пом'якшення сироваткової недостатності, спричиненої АТГ. Зазвичай успіх лікування оцінюється біопсією кісткового мозку через 6 місяців після початкового лікування АТГ.
 
У минулому, перш ніж вищезгадані методи лікування стали доступними, пацієнти з низькими показниками лейкоцитів часто обмежувались стерильною кімнатою або скафандром (щоб зменшити ризик інфекції).
 
== Подальші дії ==
Пацієнтам, що мали діагноз апластична анемія після завершення лікування необхідно регулярно проводити повний аналіз крові, щоб визначити, чи пацієнт перебуває в стані ремісії. Рекомендуються обстеження методами проточної цитометрії.
 
== Прогноз ==
ПриЗа відсутності лікування апластична анемія призводить до високої імовірностіймовірності смерті пацієнта. Сучасна терапія та використання трансплантації кісткового мозку дозволяє досягти 85  % виживання пацієнтів молодого віку з діагнозом апластична анемія. Рівень виживання залежить ву першу чергу від віку та наявності сумісного донора.
 
Показник п’ятирічноїп'ятирічної ремісії для пацієнтів після трансплантації становить 82  % для пацієнтів до 20 років, 72  % для пацієнтів віком 20 — 40 років, 50  % для пацієнтів віком старше 40 років. Найкращі показники при наявності донорів братів і сестер. Гірші показники у випадку донорів, що не є родичами пацієнта.
 
Рецидиви захворювання є частими. У 10 — 15  % випадків після важкоїтяжкої апластичної анемії у пацієнтів розвивався [[Мієлодиспластичні синдроми|мієлодиспластичний синдром]] або [[лейкоз]]. 15,9  % дітей, що лікувались імунодепресивною терапією, мали [[Рецидив (медицина)|рецидив]].
 
== Джерела ==
Рядок 57 ⟶ 55:
* Kasper, Dennis L; Braunwald, Eugene; Fauci, Anthony; et al. (2005). Harrison's Principles of Internal Medicine, 16th ed. New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-140235-4.
* Merck Manual, Professional Edition, Aplastic Anemia (Hypoplastic Anemia)
* Peinemann, F; Bartel, C; Grouven, U (23 July 2013). "«First-line allogeneic hematopoietic stem cell transplantation of HLA-matched sibling donors compared with first-line ciclosporin and/or antithymocyte or antilymphocyte globulin for acquired severe aplastic anemia."». The Cochrane database of systematic reviews. 7: CD006407. PMID 23881658. doi:10.1002/14651858.CD006407.pub2.
* "«Marie Curie - — The Radium Institute (1919-19341919—1934): Part 3"». American Institute of Physics.
* Clark, Michael; Kumar, Parveen, eds. (July 2011). Kumar & Clark's clinical medicine (7th ed.). Edinburgh: Saunders Elsevier. ISBN 978-0-7020-2992-9.
* Aplastic Anemia: New Insights for the Healthcare Professional. ScholarlyEditions. 22 July 2013. p. 39. ISBN 9781481663182.
* Locasciulli A, Oneto R, Bacigalupo A, et al. (2007). "«Outcome of patients with acquired aplastic anemia given first line bone marrow transplantation or immunosuppressive treatment in the last decade: a report from the European Group for Blood and Marrow Transplantation (EBMT)"». Haematologica. 92 (1): 11–8. PMID 17229630. doi:10.3324/haematol.10075.
* Tisdale JF, Maciejewski JP, Nunez O, et al. (2002). "«Late complications following treatment for severe aplastic anemia (SAA) with high-dose cyclophosphamide (Cy): follow-up of a randomized trial"». Blood. 100 (13): 4668–4670. PMID 12393567. doi:10.1182/blood-2002-02-0494.
* "«NIH Clinical Center: Clinical Center News, NIH Clinical Center"». Retrieved 2007-12-04.
* DeZern, Amy E; Brodsky, Robert A (10 January 2014). "«Clinical management of aplastic anemia"». Expert Review of Hematology. 4 (2): 221–230221—230. doi:10.1586/ehm.11.11.
* Scheinberg, Phillip; Young, Neal S. (April 19, 2012). "«How I treat acquired aplastic anemia"». Blood. 120 (6): 1185–96. PMC 3418715 Freely accessible. PMID 22517900. doi:10.1182/blood-2011-12-274019. Free Text
* Kamio, T.; Ito, E.; Ohara, A.; Kosaka, Y.; Tsuchida, M.; Yagasaki, H.; Mugishima, H.; Yabe, H.; Morimoto, A.; Ohga, S.; Muramatsu, H.; Hama, A.; Kaneko, T.; Nagasawa, M.; Kikuta, A.; Osugi, Y.; Bessho, F.; Nakahata, T.; Tsukimoto, I.; Kojima, S. (21 March 2011). "«Relapse of aplastic anemia in children after immunosuppressive therapy: a report from the Japan Childhood Aplastic Anemia Study Group"». Haematologica. 96 (6): 814–819814—819. PMC 3105642 Freely accessible. PMID 21422115. doi:10.3324/haematol.2010.035600. In the present study, the cumulative incidence of relapse at 10 years was relatively low compared to that in other studies mainly involving adult patients. A multicenter prospective study is warranted to establish optimal therapy for children with aplastic anemia.
{{Нормативний контроль}}
 
[[Категорія:Захворювання кровіАнемії]]
[[Категорія:Педіатрія]]
[[Категорія:Захворювання за алфавітом]]