Заложні мерці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Категорія:Зелені Свята |
Віщун (обговорення | внесок) гіперпосилання |
||
Рядок 1:
'''Зало́жні мерці́''' за слов'янськими, в тому числі українськими, народними повір'ями — померлі неприродною [[Смерть|смертю]] люди, або які жили неповноцінним, негідним життям, і тому їхні [[Душа|душі]] не можуть піти в [[Потойбічний світ|потойбічний світ]]. На відміну від померлих природньо, ці мерці вважаються «нечистими», шкодять живим і/або страждають самі. В багатьох місцях вірили, що земля не приймає заложних мерців, їхні тіла не розкладаються і земля сама виштовхує їх на поверхню. Крім того вони стають слугами [[Нечиста сила|нечистої сили]], або й поповнюють її ряди.
Термін «заложні мерці» запозичений з фольклору та був уведений до етнології російським дослідником [[Зеленін Дмитро Костянтинович|Дмитром Зеленіним]] на початку XX століття.
Рядок 9:
== Причини появи ==
'''Неприродня смерть.''' Нечистими мерцями ставали ті люди, що загинули від нещасного випадку (потонули, замерзли, згоріли живцем), були убиті, вчинили самогубство, загалом ті, що не дожили відведеного їм вищими силами терміну. Такими вважалися і мертвонароджені діти, померлі нехрещеними, вбиті своїми батьками. Так, нехрещені й погублені матерями діти ставали [[Потерчата|потерчатами]]. Потопельниці перетворювалися на [[Русалка|русалок]]. Потопельники щомісяця з'являлися на місці смерті як люди з чорною шкірою і довгим волоссям і переслідували перехожих. Самогубці мусили лежати в могилі та страждати, або ходити в світі живих як [[Привид|примари]], не маючи спокою, поки не мине час, коли вони мали померти своєю смертю. Вважалося, що біля місць поховань самогубців можна почути їхній стогін або й побачити їхні о́брази.
'''Неповноцінне і негідне життя.''' П'яниці, розбійники, порушники клятви, люди, котрі померли неодруженими, не залишили по собі дітей. Крім того п'яниці нібито відчували постійну спрагу і «випивали» воду з землі, спричиняючи посухи. Ті, хто змінив віру, єретики, не мали спокою, ночами встаючи з могили. Великі грішники могли після смерті отримати можливість спокутати свій гріх, ходячи по землі, або піти на той світ, коли хтось спокутає гріх за них. Іноді затримати померлого в світі живих могла невиконана справа. Наприклад, небіжчик приходив забрати неповернений борг чи взяту в нього не по праву річ<ref name=":1">{{Cite web|title = Мерці — Українська міфологія|url = http://proridne.net/mythology/myth/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96.html|website = proridne.net|accessdate = 2016-02-20}}</ref>.
Рядок 15:
'''Прокляття.''' Прокляті батьками діти лежали в могилах і не розкладалися, поки не отримають прощення. Крім того проклятих не приймає земля, повсякчас виштовхуючи труну на поверхню, скільки б її не закопували. Також існували повір'я, що батьки, які проклинають померлих дітей, самі не помруть доти як розкаються і простять їх. На [[Холмщина|Холмщині]] вірили, що прокляті батьками діти потрапляють під владу нечистої сили, яка робить з їхніми душами і тілом що заманеться. Невідспівані за християнським звичаєм мерці могли приходити до живої рідні та нагадувати, щоб їх відспівали.
'''Зв'язки з нечистою силою.''' [[Відьма|Відьми]], [[Магія|чаклуни]] ставали [[упир]]ями, якщо не передавали своєї сили комусь перед смертю. Також, якщо вони уклали угоду з [[Чорт|чортом]] на певний термін, мусили і після смерті ходити ніби живі, щоб служити нечисті поки угода не скінчиться. В тіло знаної з чаклунством людини вселялися чорти, щоб робити іншим людям шкоду. Наприклад, приводили померлих чоловіків до вдів, щоб підступно вбити їх. Самогубство нерідко вважалося добровільною віддачею душі дияволу, вона опинялася у владі нечистої сили, що знущалася з самогубця, найчастіше обертала на тварину і їздила на ній верхи. На [[Полісся|Поліссі]] вірили, що жінки, які наклали на себе руки, одружуються з чортами. Нечиста сила і сама підмовляла людей вчинити самогубство<ref>{{Cite book|title = Народная демонология Полесья. Публикации текстов в записях 80-90-х гг. XX века. Том II. Демонологизация умерших людей|url = https://books.google.com/books?id=buB6AgAAQBAJ|publisher = Litres|date = 2014-01-04|isbn = 9785457526556|language = ru}}</ref>.
'''Пережитий вік.''' Ті, хто пережив відведений їм термін: довгожителі, які досягають віку проти волі вищих сил хитрощами, відьми і чаклуни, що нібито відбирають життя в рослин, тварин і людей, подовжуючи власне<ref>{{Cite book|title = Мифы русского народа|url = |publisher = Litres|date = 2014-11-04|isbn = 9785457521551|language = ru|first = Елена|last = Левкиевская}}</ref><ref name=":0" />.
Рядок 27:
* [[Нава (язичництво)]]
* [[Українська демонологія]]
*[[Немертві]]
== Джерела та література ==
| |||