Відмінності між версіями «Костарів Леонід»

м (Заголовок статті знайдений як посилання)
[[Файл:Перший Конґрес Українських Націоналістів.png|міні|праворуч|300пкс|Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: [[Вассиян Юліян|Юліан Вассиян]], [[Андрієвський Дмитро Юрійович|Дмитро Андрієвський]], [[Капустянський Микола Олександрович|Микола Капустянський]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Сціборський Микола Орестович|Микола Сціборський]], [[Моралевич Яків Михайлович|Яків Моралевич]], [[Мартинець Володимир|Володимир Мартинець]], [[Вікул Микола Павлович|Микола Вікул]]. Стоять зліва направо 2 ряд: [[Малько Іван|Іван Малько]], [[Бойдуник Осип|Осип Бойдуник]], [[Загривний Максим|Максим Загривний]], [[Зиблікевич Євген|Євген Зиблікевич]], [[Кожевників Петро|Петро Кожевників]], [[Демчук Дмитро|Дмитро Демчук]], '''Леонід Костарів''', [[Бабій Олесь Йосипович|Олесь Бабій]], [[Ріхард Ярий|Ріко Ярий]], [[Антоненко Михайло|Михайло Антоненко]], [[Пеленський Зенон|Зенон Пеленський]]. Стоять зліва направо 3 ряд : [[Руденко Юрій|Юрій Руденко]], [[Барановський Ярослав|Ярослав Барановський]], [[Охримович Степан Богданович|Степан Охримович]], [[Ленкавський Степан|Степан Ленкавський]], [[Федина Андрій|Андрій Федина]], [[Герасимович Ярослав|Ярослав Герасимович]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Згорлякевич Олександр|Олександр Згорлякевич]]]]
 
Середню освіту здобув у Санкт-Петербурзі.
 
Вищу освіту здобував на економічному факультеті [[Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут|Петербурзького політехнічного інституту]] (до [[1912]]), після чого служив в російському флоті.
 
[[1919]] — потрапив до [[Армія УНР|армії УНР]], разом із нею був інтернований у Польщі.
 
Початок [[1920-ті|1920-х років]] — разом із [[Кожевників Петро Кожевників|Петром Кожевниковим]] створив [[Союз Українських Фашистів]] (СУФ).
 
[[1925]] — як представник [[Союз українських фашистів|СУФ]] брав участь в установчих зборах [[Легія українських націоналістів|Леґії українських націоналістів]] (ЛУН).
 
[[1928]] — закінчив економічний відділ [[Українська господарська академія|Української Господарської Академії]] в [[Подєбради (місто)|Подєбрадах]] і здобув фах інженера-економіста.
 
1928 — став політичним референтом Центрального Комітету [[Легія українських націоналістів|ЛУН]].
 
1928 — взяв участь в Другій Конференції Українських Націоналістів в Празі, як представник ЛУН.
 
[[1929]] — брав активну участь в I [[Конгрес Українських Націоналістів|Конгресі Українських Націоналістів]], на якому очолював організаційну комісію. Зголосив на конгресі цілих 4 реферати: «Промислова політика України», «Проблема морської оборони України», «Національна революція на Західних Землях України», «Уваги до статуту ОУН». Був обраний членом [[Провід українських націоналістів|Проводу українських націоналістів]] (ПУН).
 
[[1933]]&nbsp;— Надзвичайним Судом [[ОУН]] виключений із членів [[Провід українських націоналістів|ПУН]] (у діяльності якого на той час фактично не брав участі понад два роки) та самої Організації. Причини: за порушення приписів «Правильника організаційної карности членів ОУН» та устрою ОУН, які виявилися у відсутності "«моральних прикмет члена ОУН"», "«інтриґанстві супроти інших членів ПУН"» та "«нахилі до розвалювання ОУН"». А найголовніше&nbsp;— був запідозрений у діяльності на користь чужої розвідки (як з'ясувалося згодом, радянської) <ref>[http://kazez.net/book_44574_glava_258_Usunennja_L._Kostareva_ta_P._K.html ''Петро Мірчук.'' Нарис історії ОУН (Перший том, 1920-19391920—1939), стор. 258]</ref>.
 
Після [[1939]]&nbsp;— резидент [[НКВД]] у Празі під час німецької окупації та після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], працював проти керівного осередку [[ЗЧ ОУН]] в [[Мюнхен]]і.<ref>''Мірчук Петро''. Нарис історії ОУН 1920–19391920—1939 роки.&nbsp;— К.: Українська Видавнича Спілка, 2007.&nbsp;— 1008 ст. ISBN 966-410-001-3</ref>
 
== Внесок у формування економічної програми ОУН ==