Сказання про населені місцевості Київської губернії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 67:
Враховуючи, що в додатках до опублікованого тексту містяться відомості про факти, що відбулися після 1861 року, можна припустити, що затверджений Цензурним комітетом рукопис зазнав певних змін. Зокремаці зміни відбулися і в назві праці.
==Структура статей==
Статті про [[населений пункт|населені пункти]] Похилевич намагався викладати за єдиною структурою, а саме:
* географічне положення;
* перекази про походження назви населеного пункту;
* найдавніші документальні відомості та дані про відомі старожитності та археологічні знахідки;
* відомості про події [[14 століття|14]] — середини [[19 століття|19 століть]] (частіше йдеться про події перших козацьких повстань, [[Хмельниччина|Хмельниччини]] і [[Руїна|Руїни]], гайдамацьких рухів [[18 століття]], зокрема [Коліївщина[|Коліївщини]] [[1768]] року, польських повстань 19 століття;
* дані про власників зі стародавніх часів до кінця [[1850-ті|1850-тих]] років включно; статистика викупу земель селянами після [[Селянська реформа 1861|реформи 1861 року]], загальна статистика розподілу земель станом на середину 19 століття;
* статистичні відомості про [[населення]] 17—19 століть;
*відомості про православні [[храм]]и та інші культові споруди, про визначні архітектурні та фортифікаційні пам'ятки, садово-паркові ансамблі тощо.
До використання краєзнавчої літератури автор ставився критично, тому багато переказів, що пояснювали назву насенленого пункту з точки зору народної [[етимологія|етимології]], не увійшли до книги, оскільки, на думку укладача, вони мали дуже наівний характер.
==Рецензії==
| |||