Ткаченко Олександр Владиславович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
|псевдонім =
|оригінал імені =
|зображення =
|дата народження = [[22 січня]] [[1966]]
|місце народження =
|розмір_зображення = 250 px
|підпис_зображення = Генеральний директор 1+1 медіа
|ім'я_при_народженні =
|дата_народження = [[22 січня]] [[1966]]
|місце_народження = [[Київ]], [[Українська РСР]]
|дата_смерті =
|місце_смерті =
Рядок 24:
|Alma_mater = [[Інститут журналістики|факультет журналістики]], [[Київський університет|КДУ ім. Т.Шевченка]]
|відомий_(відома) =
|рід_діяльності =
журналіст<br/>телеведучий<br/>
|титул =
|посада = гендиректор групи компаній [[1+1]] з [[2008]] р.
Рядок 34 ⟶ 35:
|родичі =
|дружина =
|діти = Олександра, Данило
|підпис =
|нагороди =
|сторінка_в_інтернеті = https://media.1plus1.ua/ua/media/managers/oleksandr-tkachenko
|примітки =
|зріст =
|вага =
Рядок 45 ⟶ 46:
}}
{{othernames|Ткаченко}}
'''Олекса́ндр Владисла́вович Ткаче́нко''' ({{н}} [[22 січня]] [[1966]] р., [[Київ]]) — генеральний директор [[1+1 медіа]],<ref>[http://media.1plus1.ua/group/management/alexander-tkachenko/ Біографія Олександра Ткаченка на офіційному сайті 1+1 медіа]</ref> український [[журналіст]], [[Ведучий|телеведучий]] та [[продюсер]]. Управлінець із тридцятиоднорічним досвідом роботи в медіаіндустрії, двадцять один з яких на посаді генпродюсера різноформатних каналів. За цей час вивів на український ринок понад 9 телеканалів різних медіагруп, які на сьогоднішній день є флагманськими. За час управління [[1+1 Media]] перетворив холдинг на впізнаваний, впливовий і конкурентний бренд на українському медіаринку.
== Освіта ==
У [[1990]]
У [[2016]] році отримав диплом [[Harvard Business School]] за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports».
== Журналістська діяльність ==▼
1988—1991 рр. — редактор і ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія «Гарт» на телеканалі [[UA: Перший (телеканал)|УТ-1]].▼
У 2018 році завершив навчання у [[INSEAD Business School]] в [[Сінгапур|Сінгапурі]] за програмою «Value Creation for Owners and Directors».
1991—1994 — кореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин «[[Рейтер]]» (Reuters) у Києві.▼
[[1994]] — створив щотижневу інформаційно-аналітичну [[Телевізійна передача|телепрограму]] «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», ведучим якої став сам.▼
[[1998]]—[[1999]] — на базі ТК «Нова мова» на замовлення телеканалу «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]» протягом одного телесезону створював програму у форматі інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою «[[Обличчя світу]]».▼
Наприкінці [[2004]] р. в період [[вибори Президента України 2004|виборів Президента]] й [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] був ведучим теледебатів на «[[Новий канал|Новому каналі]]» між кандидатами у Президенти, зокрема між [[Ющенко Віктор Андрійович|Ющенком]] і [[Янукович Віктор Федорович|Януковичем]].▼
[[23 травня]] [[2011]] р. в ефір «[[1+1]]» вийшов перший випуск нової авторської телепрограми [[Tkachenko.ua|«Tkachenko.UA»]] у форматі 45-хвилинних інтерв'ю з політиками і знаменитостями.<ref>[http://www.telekritika.ua/expert/2011-05-24/63075] Опитування експертів"Повернення Ткаченка: забута норма чи політичний гламур?", сайт «Телекритика»[http://www.telekritika.ua] (25.05.2011)</ref>▼
== Управлінська діяльність в медіа ==
У грудні [[1996]] р. разом з усією командою «Післямови» перейшов до нової телерадіокомпанії [[1+1|«Студія 1+1»]]. Створена Ткаченком «[[ТСН|Телевізійна служба новин]]» (ТСН) вийшла в ефір [[1 січня]] [[1997]] р. з ведучою [[Мазур Алла Григорівна|Аллою Мазур]]. Одночасно на «1+1» продовжувала виходити і «Післямова», а Ткаченко став також заступником генерального продюсера каналу. В грудні 1997 р. залишив канал.
Рядок 70 ⟶ 62:
У квітні [[1999]] р. очолив телекомпанію «[[Новий канал]]», куди прийшов на замовлення тодішнього власника російського «Альфа-банку», де переформатував і зробив конкурентноздатною програму новин «Репортер», запросивши до неї кількох із команди «Післямови»: [[Шевченко Андрій Віталійович|Андрія Шевченка]], [[Найда Іванна Анатоліївна|Іванну Найду]], Ігоря Куляса. За короткий час канал став популярним, увійшовши у трійку лідерів за переглядами.
Із січня [[2000]] р. до травня [[2001]] р. був радником [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] (на громадських засадах). У [[2003]] р. став неформальним керівником так званого «холдингу Пінчука» (телеканали «[[Новий канал]]», «[[ICTV]]», «[[СТБ]]»). У серпні [[2004]] р. склав повноваження керівника холдингу, а в січні [[2005]] р. — залишив «<nowiki/>[[Новий канал]]<nowiki/>».▼
У [[2008]] р. працював у [[Москва|Москві]] заступником генерального директора телеканалу «[[РЕН-ТВ]]», яким на той момент володів німецький медіахолдинг «<nowiki/>[[RTL Group]]<nowiki/>».
▲Із січня [[2000]] р. до травня [[2001]] р. був радником [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] (на громадських засадах). У [[2003]] р. став неформальним керівником так званого «холдингу Пінчука» (телеканали «[[Новий канал]]», «[[ICTV]]», «[[СТБ]]»). У серпні [[2004]] р. склав повноваження керівника холдингу, а в січні [[2005]] р. — залишив «Новий канал».
Із серпня [[2008]] р. — генеральний директор групи каналів «<nowiki/>[[1+1 Media]]<nowiki/>»<ref>[http://mediananny.com/intervju/12049/Aleksandr_Tkachenko___Vy_imeete_v_vidu_razdvoenie_lichnosti__
▲У [[2008]] р. працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «[[РЕН-ТВ]]», яким на той момент володів німецький медіахолдинг «RTL Group». ось як Ткаченко каже про досвід керування ним:
▲Із серпня [[2008]] р. — генеральний директор групи каналів «1+1»<ref>[http://mediananny.com/intervju/12049/Aleksandr_Tkachenko___Vy_imeete_v_vidu_razdvoenie_lichnosti__ ] Інтерв'ю О.Ткаченка: «Ви маєте на увазі роздвоєння особистості?» інтернет-виданню «Медіаняня», 13.04.2010.</ref>, до якої входять «[[1+1]]», «[[2+2]]», [[ТЕТ (телеканал)|«ТЕТ»]] та «Сіті» (з 2012 р. переформатований у дитячий канал «ПлюсПлюс»).<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/1739/211/61544/] Інтерв'ю О.Ткаченка газеті «Україна молода»: «Ми не робитимемо канал, який існував в інший історичний проміжок часу» (17.09.2010)</ref>
== Продюсерська діяльність ==
Виступив продюсером телефільмів
*«[[Доярка з Хацапетівки]]»;
*[[Будинок з вежкою (фільм)|«Будинок з вежкою»]], (2017); *
* «Ворожея»;
* «Сапери»,;
Рядок 103 ⟶ 89:
* «Пісня пісень» (2015);
* «Поцілуємося» (2015).
*
▲== Журналістська діяльність ==
▲
▲
▲[[1994]] — створив щотижневу інформаційно-аналітичну [[Телевізійна передача|телепрограму]] «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», ведучим якої став сам.
▲[[1998]]—[[1999]] — на базі ТК «Нова мова» на замовлення телеканалу «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]» протягом одного телесезону створював програму у форматі інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою «[[Обличчя світу]]».
▲Наприкінці [[2004]] р. в період [[вибори Президента України 2004|виборів Президента]] й [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] був ведучим теледебатів на «[[Новий канал|Новому каналі]]» між кандидатами у Президенти, зокрема між [[Ющенко Віктор Андрійович|Ющенком]] і [[Янукович Віктор Федорович|Януковичем]].
▲[[23 травня]] [[2011]] р. в ефір «[[1+1]]» вийшов перший випуск нової авторської телепрограми [[Tkachenko.ua|«Tkachenko.UA»]] у форматі 45-хвилинних інтерв'ю з політиками і знаменитостями.<ref>[http://www.telekritika.ua/expert/2011-05-24/63075] Опитування експертів"Повернення Ткаченка: забута норма чи політичний гламур?", сайт «Телекритика»[http://www.telekritika.ua] (25.05.2011)</ref>
== Участь в реформуванні медіа-ринку ==
Починаючи із 2005 р. разом із екс-колегою [[Шевченко Андрій Віталійович|Андрієм Шевченком]] став одним з активістів створення в Україні Суспільного телерадіомовлення,<ref>[http://www.day.kiev.ua/131737] Інтерв'ю О.Ткаченка для газети «День»: «Суспільне телебачення — історичний виклик вітчизняній журналістиці» (4.02.2005)</ref> та один із авторів концепції створення Суспільного телебачення (Суспільного мовлення).<ref>[http://www.telekritika.ua/suspilne-movlennya/2008-08-05/39859] Інтерв'ю О.Ткаченка для радіо «Свобода» про перипетії створення Суспільного телебачення (4.08.2008)</ref>
Як один із найвпливовіших CEO української сфери медіа, Олександр бере активну участь у реформування індустрії. Під його керівництвом медіахолдинг 1+1 media завжди має проактивну позицію щодо подій та змін, що стостуються медіаіндустрії.
Також Олександр один із перших CEO в медіаіндустрії, який взяв фокус на діяльність групи як соціально-відповідального бізнесу. Зокрема, в 2017 році 1+1 медіа презентувала перший звіт із корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній.<ref>{{Cite web|title=Група "1+1 медіа" презентувала перший звіт з корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній України|url=https://tsn.ua/ukrayina/grupa-1-1-media-prezentuvala-pershiy-zvit-z-korporativnoyi-socialnoyi-vidpovidalnosti-sered-mediakompaniy-ukrayini-1098210.html|website=ТСН.ua|date=2018-01-29|accessdate=2019-02-27|language=uk}}</ref>
У листопаді 2018 році 1+1 media разом з американо-норвезькою командою зняла пілот першого міжнародного серіалу «Jonathan Fort» . Зйомками займалася норвезька компанія Evil Doghouse Production разом із українським 1+1 Продакшн.<ref>{{Cite web|url=https://media.1plus1.ua/ua/news/11_media_razom_z_amerykanonorvezkoiu_komandoiu_znimatyme_pershyi_mizhnarodnyi_serial|website=media.1plus1.ua|accessdate=2019-02-27}}</ref>
== Відзнаки та досягнення ==
У 2015<ref>{{Cite web|title=100 самых влиятельных украинцев. Полный список|url=https://focus.ua/ratings/341942/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27}}</ref>, 2016<ref>{{Cite web|title=100 самых влиятельных украинцев|url=https://focus.ua/ratings/363055/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>, 2017<ref>{{Cite web|title=100 самых влиятельных украинцев|url=https://focus.ua/ratings/387310/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27}}</ref>, 2018 роках Олександр увійшов в ТОП-100 найбільш впливових українців згідно рейтингу журналу «<nowiki/>[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]<nowiki/>».
У 2010<ref>{{Cite web|title=200 самых влиятельных украинцев. Рейтинг Фокуса|url=https://focus.ua/ratings/161109/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27}}</ref>, 2011<ref>{{Cite web|title=200 самых влиятельных украинцев. Рейтинг Фокуса|url=https://focus.ua/ratings/211416/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27}}</ref>, 2012<ref>{{Cite web|title=Фокус представил рейтинг 200 самых влиятельных украинцев|url=https://focus.ua/ratings/254440/|website=ФОКУС|accessdate=2019-02-27}}</ref> роках Олександр увійшов в ТОП-200 найбільш впливових українців згідно рейтингу журналу «<nowiki/>[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]<nowiki/>».
Згідно рейтингу кращих ТОП-менеджерів України «ТОП-100» [https://delo.ua/ delo.ua], постійно входить до трійки кращих CEO медіаіндустрії.
За версією премії «<nowiki/>[[X-Ray Marketing Awards]]<nowiki/>», у 2017 році увійшов до ТОП-3 генеральних директорів, орієнтованих на маркетинг.<ref>{{Cite web|title="1+1 медіа" отримала одразу три нагороди X-Ray Marketing Awards|url=https://tsn.ua/ukrayina/1-1-media-otrimala-odrazu-tri-nagorodi-x-ray-marketing-awards-866465.html|website=ТСН.ua|date=2017-01-20|accessdate=2019-02-27|language=uk}}</ref>
Також у [[2018]] році команда управлінців [[1+1 Media]] стала однією з лідерів рейтингу «Business HReformation 2018. Кращі роботодавці України», який був сформований журналом «<nowiki/>[[Бізнес (журнал)|Бізнес]]<nowiki/>», де посіла 2 місце у номінації «Сильний топ-менеджмент ‒ Dream Team»<ref>{{Cite web|title=HReformation 2018. Антикрихкі: сильний топ-менеджмент України|url=https://business.ua/biznes/item/4448-hreformation-2018-antykrykhki-sylnyi-topmenedzhment-ukrainy|website=business.ua|accessdate=2019-02-27|language=ru-ru}}</ref>
== Див. також ==
|