Червоний терор у Криму: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Історія Криму; додано Категорія:Новітній Крим за допомогою HotCat |
9ns (обговорення | внесок) м заміна старого URL на новий |
||
Рядок 216:
Незважаючи на те, що центральні влади перекладали провину за «апокаліптичні», за характеристикою істориків Зарубіних, масштаби кримського терору 1920—1921 років на місцевих виконавців, ряд істориків вважають, що керівники Радянської Росії не лише повністю підтримували політику тотального знищення класових ворогів на півострові, а й значною мірою були її організаторами<ref name="pages" />{{sfn|Зарубін|2008}}. Ще на етапі збройної боротьби пообіцявши амністію противникові, що складе зброю, а після оволодіння Кримом фактично підтвердивши цю обіцянку умовами реєстрації за наказом Кримревкому № 4, радянська влада масово стратила військовослужбовців Російської армії, здалися в полон, та зарахованих до «класових ворогів» цивільних осіб: їх розстрілювали, прилюдно вішали, топили в морі, поранених вбивали прямо в госпіталях. У ряді випадків жертви піддавалися тортурам. Крим стали іменувати «всеросійським цвинтарем»<ref name="VChK" />. Органи ВЧК в Криму широко використовували систему заручництва<ref name="pages" />. Однією зі складових політики терору стали вбивства священнослужителів та осквернення храмів{{sfn|Зарубін|2008|з=298}}.
Про напруженні насильства, які коїлося в Криму в році Громадянської війни, можна судити з того факту, що чисельність міського населення Криму 1921 року зменшилася на 106 тисяч осіб у порівнянні з 1917 роком. Дані про кількість сільського населення відсутні, але воно також істотно скоротилася; відомо, що населення багатьох сіл зникло повністю<ref name="bykova">{{книга|автор=Быкова Т. Б.|частина=7. Красный террор в Крыму|посилання часть=http://
Проведена радянською владою в Криму політика терору, котрі виникли їй численні зловживання та свавілля розпалили обстановку на півострові, сіяли страх, недовіру чи неприйняття влади більшовиків у значної частини населення, стали однією з головних причин розгортання широкого антирадянського повстанського руху<ref name="pages" />. Колишні військовослужбовці Руської армії, які уникли репресій, а також представники соціальних груп, проти яких був спрямований терор, незважаючи на холоди, що наближались, масово втікали в гори і вливалися в повстанські загони, загальна чисельність яких взимку 1920/21 року становила приблизно 8 — 10 тисяч осіб<ref name="rebel">{{cite web|url=http://kr-eho.info/index.php?name=News&op=article&sid=7606|title=Из истории крымского повстанчества: конец 1920-го — 1-я половина 1921-го гг.|author=Ишин А. В.|date=2012-01-25|publisher=Информационно-аналитическая газета «Крымское эхо»|accessdate=2012-11-09|language=ru|archiveurl=http://www.webcitation.org/6DHa7nxwd|archivedate=2012-12-30}}</ref>.
Рядок 252:
* {{книга|автор = Бобков А. А.|частина = Червоний терор в Криму. 1920-1921 роки|посилання частина=http://rovs.atropos.spb.ru/index.php?view=publication&mode=text&id=277|відповідальний = Відп. ред. А. В. Терещук|назва = Біла Росія: досвід історичної ретроспекції. Мат-ли міжн. науч. конф. у Севастополі. (Бібліотека россиеведения. Випуск 7) : СБ|місце = СПб.|Видавництво = Посів|рік=2002|isbn=5-85824-140-9|ref=Бобков}}
* {{стаття|автор = Бикова Т. Б.|назва = масовий терор у период утвердження радянської власти в Криму (1918-1921 рр.)|посилання = http://www.memorial.kiev.ua/zhurnal/pdf/02_2001/437.pdf|мову= uk|автор видання =|видання = З Архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ|тип = журнал|місце = Київ|видавництво =|рік= 2001|тому= 2 (17)|сторінки= 437 — 464|isbn=|issn=|doi=|bibcode=|arxiv=|pmid=}}
* {{книга|автор = Бикова Т. Б.|частина = 7. Червоний терор в Криму|посилання частина=http://
* {{книга|автор = Бикова Т. Б.|частина = 4.1. червоний терор|посилання частина =|назва = Створення Кримської АРСР (1917 — 1921 рр.)|оригінал = Створення Кримської АСРР (1917 — 1921 рр.)|посилання=http://
* {{книга|автор=[[Єлізаров, Михайло Олександрович|Єлізаров М. А.]]|заголовок = Матроська маси в 1917 — 1921 рр.: від лівого екстремізму до демократизму|посилання =|відповідальний =|місце = СПб.|видавництво = СПб ВМІ|рік=2004|сторінок=282|isbn=}}
* {{книга|автор = Єлізаров М. А.|назва = Лівий екстремізм на флоті в період революції 1917 року і громадянської війни: лютий 1917 — березня 1921 рр|посилання=http://www.dissercat.com/content/levyi-ekstremizm-na-flote-v-period-revolyutsii-1917-goda-i-grazhdanskoi-voiny-fevral-1917-ma|відповідальний = Дисс. докт. іст. наук. Спеціальність 07.00.02. — Отеч. історія|місце = СПб.|рік=2007|сторінок=578|ref=Єлізаров}}
|