Вікіпедія

Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Немає опису редагування
Рядок 67:
'''Арма́н Емманюе́ль Софі́я Септімані́я де Віньєро́ дю Плессі́, ге́рцог д'Егільо́н, ге́рцог де Фронса́к, герцог де Рішельє́''' ({{lang-fr|Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis, duc d'Aiguillon, duc de Fronsac, duc de Richelieu}}, [[Русифікація|русифіковане]] ім'я&nbsp;— '''Еммануї́л Йо́сипович Рішельє́''' ({{lang-ru|Эммануил Иосифович Ришелье}}){{sfn|Бондаренко|2010|с=31}}; {{н}} {{OldStyleDate|25|вересня|1766|14}}, [[Бордо]]<ref name="misto.odessa.ua"/>, [[округ Бордо]], [[Аквітанія]], [[Франція]]&nbsp;— {{с}} [[17 травня]] [[1822]], [[Париж]], [[Франція]])&nbsp;— [[Франція|французький]] та [[Російська імперія|російський]] державний діяч, військовик, [[рояліст]]. Працював [[міністр закордонних справ Франції|міністром закордонних справ]] і [[Прем'єр-міністр Франції|Прем'єр-міністром Франції]], а також першим [[Градоначальники Одеси|градоначальником Одеси]].
 
Рішельє був прийнятий в королівські драгуни та отримав посаду при дворі [[Людовик XVI|Людовика XVI]]. А з початком [[Велика французька революція|Великої французької революції]], емігрував до [[Російська імперія|Російської імперії]], де спочатку брав участь у [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецькій війні 1787–17921787—1792]] років та отримав поранення під час [[Штурм Ізмаїла 1790|штурму Ізмаїла]], а згодом здобув посаду [[Градоначальники Одеси|градоначальника Одеси]], де працював з [[1803]] року по [[1815]] рік, зробивши зі звичайного провінційного містечка, справжній європейський мегаполіс за тодішніми мірками.
 
Кавалер низки орденів Франції та Російської імперії. Зокрема, кавалер, офіцер та командор [[Орден Почесного легіону|ордену Почесного легіону]], а також кавалер [[Орден святого Георгія|Імператорського Військового ордену Святого Великомученика та Побідоносця Георгія]] IV-го ступеня та [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|Імператорського ордену Святого Рівноапостольного князя Володимира]] II-го ступеня.
Рядок 78:
 
=== Російська імперія ===
[[1784]] року Арман став молодшим офіцером [[драгун]]ського полку. Згодом герцогу довелося поїхати з Франції. Він опинився у [[Відень|Відні]], де познайомився з [[Луї Олександр Андро де Ланжерон|Луї Олександром Андро де Ланжерон]] та [[Шарль-Жозеф де Лінь|Шарлем Жозеф де Лінєм]]. Саме під час цієї зустрічі молоді люди вирішили узяти участь у [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецькій війні 1787–17921787—1792]] років, через, що поїхали до [[Бендери|Бендерів]], де потрапили у розташування [[Князь|князя]] [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]].{{sfn|Бондаренко|2010|с=32}}
 
У ході російської компанії під час війни де Рішельє брав участь у [[Штурм Ізмаїла 1790|штурмі Ізмаїла 1790]] року, де був поранений. За це після битви, яку виграла російська армія, Арман Еммануель був нагороджений золотою шпагою, а також [[Орден святого Георгія|Імператорським Військовим орденом Святого Великомученика та Побідоносця Георгія]] IV-го ступеня.{{sfn|Бондаренко|2010|с=32}}
Рядок 98:
 
=== Прем'єр-міністр у Франції ===
Рішельє повернувся до Франції у [[1814]] році після реставрації Бурбонів і обіймав пост прем'єр-міністра у 1815–18181815—1818 і 1820–18211820—1821 роках. Його характер і його походження зробили його заступником монарха. Як особистий друг російського царя, він був також корисною фігурою у діалогах з переможцями. Брав участь у [[Віденський конгрес|Віденському]] (1814/15) і [[Аахенський конгрес|Аахенському конгресі]] (1818&nbsp;р.) країн переможців над Францією. Завдяки його зусиллям із Франції були виведені окупаційні війська, знижено суму репарацій з 700&nbsp;млн до 265&nbsp;млн франків і укладено домовленість між країнами-переможцями про підтримку монархії у Франції і військове втручання у випадку революційних подій. У внутрішній політиці він намагався обмежити діяльність ультраправих. Пішов у відставку у грудні 1821&nbsp;р. через політичні напади з боку ліберальних та ультра-реакційних сил у парламенті. До кінця днів мав стосунки з [[Дезіре Кларі]].
 
Помер 17-го травня 1822 року від апоплексичного удару.
Рядок 158:
* {{ВТ-ЕСБЕ|Ришелье, Арман Эммануэль Дюплесси}}
* {{книга|автор=Бондаренко Н. І., Вовк Л. В., Горбатюк А. І., Закіпна Г. В., Красножон А. В., Мельниченко Л. О., Розенберг Р. М., Суворова Н. А., Тарасенко О. А., Яворська О. Л.|назва=Одесознавство. Навчальний посібник|місце=Одеса|рік=2010|сторінок=384|ref=Бондаренко}}
* Життя і справи Дюка де Рішельє. До 250-річчя від дня народження Армана-Еммануеля дю Плессі де Рішельє (1766–18221766—1822) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події], 2016 друге півріччя &nbsp;: календар знамен. дат № &nbsp;2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. –&nbsp;— Київ, 2016. –&nbsp;— С. 62-67.
 
{{France-politician-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Арман_Емманюель_дю_Плессі,_герцог_де_Рішельє