Електронно-променева трубка: відмінності між версіями

1927 року американський вчений [[Філо Тейлор Фарнсуорт|Філо Фарнсуорт]] використовував та запатентував передавальну ЕПТ власної конструкції - дисектор.

 

 

1935 року японський вчений Т. Такаянагі демонстрував телевізійну систему з електронними ЕПТ.

 

Під дією [[термоелектронна емісія|термоелектронної емісії]] з металу [[катод]]а вилітають [[електрон]]и. Оскільки між [[анод]]ом та [[катод]]ом підтримується [[напруга]] ([[різниця потенціалів]]) у декілька кіло[[вольт]], то ці [[електрон]]и, вирівнюючись циліндром, рухаються у напрямку [[анод]]у (пустотілий [[циліндр]]). Пролітаючи крізь [[анод]] [[електрони]] потрапляють до регуляторів площини. Кожен регулятор — це дві металеві пластини, різнойменно заряджені. Якщо ліву пластину зарядити негативно, а праву позитивно, то [[електрон]]и проходячи крізь них будуть відхилятися праворуч, і навпаки. Аналогічно діють і регулятори висоти. Якщо ж на ці пластини подати змінний [[струм]], то можна буде контролювати потік [[електрон]]ів як у горизонтальній, так і вертикальній площинах. У кінці свого шляху потік [[електрон]]ів потрапляє на екран, де може викликати зображення.

 

===Приклади застосування===