Римське царство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 103:
 
=== Джерела до історії Римського царства ===
Першим римським істориком вважається [[Квінт Фабій Піктор|Фабій Піктор]] (200 до н.&nbsp;е.), на основі робіт якого базуються твори подальших грецьких та римських істориків. Окрім нього свої пізніші історики використовували у своїй роботі твори [[Валерій Анціат|Валерія Анціата]] і [[Марк Ліциній |Ліцинія Марка]]. Велике значення для вивчення цього періоду мають також твори [[Тит Лівій|Тита Лівія]], [[Діонісій Галікарнаський|Діонісія Галікарнаського]], [[Плутарх|Полібія]], Плутарха та інших<ref>Балух В.&nbsp;О.&nbsp;Історія Сторадавнього Риму: Курс лекцій.&nbsp;— Чернівці: Книги ХХІ,2005.- С. 43</ref>.
 
Згідно з відомостями, переданим античними авторами, місце, де виник [[Рим]], було здавна заселено і приваблювало іноземців. Першими колоністами Італії стали [[Стародавня Греція|стародавні греки]], в їхньому числі знамениті герої [[Геракл]] та [[Евандр]]. Потім, після падіння [[Троя|Трої]] до узбережжя [[Лацій|Лація]] пристали кораблі троянських утікачів на чолі з героєм [[Еней|Енеєм]] (див. «[[Енеїда]]» [[Вергілій|Вергілія]]). Троянці були пригноблені поневіряннями, і одна з троянських жінок запропонувала припинити плавання і спалити кораблі. Звали її Ромою;. існуютьІснують версії, за якою на її честь і було назване місто Рим. Один з місцевих царів, Латин, привітно зустрів троянців і навіть видав за Енея свою доньку&nbsp;— Лавінію. На її честь Еней заснував місто [[Лавініум]]. Після смерті Латина Еней став царювати і над переселенцями, і над корінними мешканцями. Син Енея [[Асканій|Асканій-Юл]] вперше був змушений стримувати агресію [[етруски|етрусків]] і переніс столицю держави в нове місто&nbsp;— [[Альба-Лонга|Альба-Лонгу]], яке незабаром стало панувати над усіма містами Лація і згуртував їх у [[Латинський союз (Стародавній Рим)|Латинський союз]]. Правляча династія нащадків Асканія-Юла отримала назву Сільвіо. Чотирнадцятий за рахунком цар Альба-Лонгі [[Нумітор]] був повалений своїм братом [[Амулій|Амулієм]], який, бажаючи убезпечити себе, вбив сина Нумітора і під виглядом почесті віддав його доньку [[Рея Сільвія|Рею Сільвію]] в жриці богині [[Веста|Вести]], тому що вони повинні були 30 років зберігати [[целібат|обітницю безшлюбності]]. Але юну [[Весталки|весталку]] відвідав бог [[Марс (міфологія)|Марс]], після чого у неї народилися близнюки&nbsp;— [[Ромул і Рем]], яких Амулій наказав скинути в річку Тибр. Близнюки не потонули, іа були, за легендою, вигодувані вовчицею і виховані пастухом Фастулом. Коли ж брати виросли, вони, убивши Амулія, повернули трон Альба-Лонгі своєму дідові Нумітору. Він же послав їх заснувати нову колонію Альба-Лонгі. Між братами вийшла суперечка про те, де саме слід побудувати місто, Ромул убив Рема і став таким чином першим царем Риму.
 
Первісне населення міста становили злочинці і вигнанці з інших міст. Вони часто робили набіги на сусідні народи;. завдякиЗавдяки хитрості, вони зуміли організувати викрадення сабінянок, тим самим, після закінчення короткочасної ворожнечі, забезпечивши союз з сабінянисабінянами іта їхнім царем Титом Татіем. У місті почали розвиватися ремесла і торгівля. Були утворені державні структури, такі як сенат і інститут лікторів. Вплив Риму настільки зріс, що колишня колонія зуміла захопити і зруйнувати свою метрополію&nbsp;— Альба-Лонгу (за Тулла Гостілія); проте всі наступні роки Рим був змушений вести тривалі війни з сусідами: сабінянами, латинами і етрусками. Всі царі після Ромула мали етруські імена, що побічно свідчить про те, що Рим потрапив під сильний етруський вплив. Сама влада царів обмежиласябула обмежена. Посада царя спочатку не передавалася у спадщину:. наНа той час, поки пустувало курульне крісло, сенатом призначався тимчасовий цар (інтеррекса), який правив не більше одного року і за цей час повинен був знайти кандидатуру на посаду царя і виставити її на голосування в куріатні коміції. Згодом влада передавалася або по сестринській лінії, або прийомним дітям, що також є етруською звичаєм. Останні царі приходили до влади в результаті змов і вбивства своїх попередників. Останнім царем Риму був Луцій Тарквіній Гордий, який прославився своїм тиранічним правлінням і був вигнаний римлянами. Після повалення Тарквінія Гордого в Римі була проголошена республіка.
 
Правління останнього царя закінчилося в 510 році до н.&nbsp;е.
 
==== Археологічні джерела ====
РозкопкіРозкопки здійснені на [[Палатин]]і, [[Квіринал]]і, [[Есквілін]]і виявили сліди культури ІХ&nbsp;— VІІІ ст. до н.&nbsp;е. На території Риму не було виявлено пам'яток [[палеоліт]]у чи [[неоліт]]у, всі знахідки відносяться до [[залізна доба|залізної доби]]<ref>Балух В.&nbsp;О.&nbsp;Історія Сторадавнього Риму: Курс лекцій.&nbsp;— Чернівці: Книги ХХІ,2005.- С. 43</ref>.
 
=== Виникнення міста Рим ===