Відмінності між версіями «Єлюй Яогу»

31 байт вилучено ,  10 місяців тому
[[930]] року Туюй заявив, що вирушає на полювання. Зібравши 40 осіб, він прибув на берег, де його чекав танський корабель, відряджений заздалегідь. Він залишив братові віршоване послання з якого випливало, що на владу він не претендує, але жити так більше не може. На кораблі він утік разом з дружиною до [[Династія Пізня Тан|Пізньої Тан]], де змінив ім'я, нічим не переймався, маючи милість тамтешнього імператора. Можливо, легкість втечі Туюя пояснюється тим, що її було сплановано самим Яогу.
 
Тай-цзун використав (або скористався його реальною втечею){{Sfn|Крадин|2014|с=37}} втечу Туюя як привід до походу проти Пізньої Тан. Завдяки вмілому правлінню Цунсюя та Сиюаня танська держава, хоч і не мала підтримки серед китайського населення, була досить могутньою. Тож Яогу волів займатись внутрішніми справами й вичікувати на слушний момент. Кидані й танці кілька разів на рік обмінювались посольствами з піднесенням подарунків.
 
[[932]] року на честь Абаоцзи було зведено тріумфальну арку, а чиновники були нагороджені подарунками. Яогу відрядив до Пізньої Тан послів з вимогою повернути знатних бранців, серед яких був воєначальник Шила. Танці відпустили тільки одного з полонених, й кидані здійснили набіг на Хорінгер. Призначення Ші Цзінтана губернатором Хедуну призвело до переходу Чжан Яньчао, губернатора Юйчжоу, на бік киданів через політичні розбіжності з Ші.