Єлюй Яогу: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53:
У четвертому місяці [[934]] року {{НП5|Лі Цунке|Лі Цунке|en|Li Congke}}, прийомний син імператора {{НП5|Лі Сиюань|Мін-цзуна|en|Li Siyuan}}, повалив законного сина Мін-цзуна — Чі Цунхоу. Яогу заявив, що Туюй написав йому листа з проханням відрядити киданьську армію й покарати узурпатора. В державі Пізня Тан почався розбрат через зіткнення партій, що конкурували. Похід розпочався у восьмому місяці 934 року. За місяць киданьські війська пройшли Юньчжоу. Кидані на чолі з Яогу взяли [[Датун]] і кілька міст на південному заході від Датуна. У місті Ліньцю місцеві жителі, вже не чекаючи допомоги від танських військ, самі винесли киданям данину й були врятовані. Слідом за ними почали здаватись і жителі інших міст. Яогу був змушений повернути військо назад, коли довідався, що його дружина важко захворіла через чергові пологи. Незабаром вона померла, що стало значним ударом для Яогу. Втративши ініціативу, кидані не наважилися знову нападати.
Киданям пощастило, що проти узурпатора повстав {{НП5|Ші Цзінтан|Ші Цзінтан|en|Shi Jingtang}} — військовий губернатор [[Тайюань|Тайюані]]. Влітку [[935]] року Ші Цзінтан обіймав посаду губернатора Шаньсі та володів значною автономією від Цунке. Посланець від останнього прибув до ставки Ші — міста [[Сіньчжоу]], й почали роздавати солдатам літній одяг, багато хто при цьому почав вихваляти імператора Цунке. Цзінтан наказав стратити 36 найбільш крикливих, щоб була наука війську. Цунке [[936]] року видав наказ про переведення Ші до іншої провінції, однак той відмовився залишати посаду. Цунке оголосив Ші бунтівником, стратив його братів і 4 синів та відрядив проти нього військо. Цзінтан, усвідомлюючи, що самотужки він не впорається з Цунке, надіслав Тай-цзуну листа з проханням про допомогу. Натомість він обіцяв киданям землі та визнання васальної (формально він визнавав Тай-цзуна батьком) залежності. Яогу вирішив, що кращої нагоди виступити проти Тан не буде, при цьому він порадився з матір'ю — Шулюй. Дегуан зібрав 50-тисячну армію й вирушив у похід. Увійшовши до тайюаньської області, кидані стикнулись із військами {{НП5|Гао Сінчжоу|Гао Січжоу|en|Gao Xingzhou}} та {{НП5|Фу Янцін|Фу Янціна|en|Fu Yanqing}}. Тоді кидані вдарили, але невдовзі Яогу наказав, умисно, відступити. Корпус {{НП5|Чжан Цзінда|Чжан Цзінда|en|Zhang Jingda}} та {{НП5|Ян Гуаньюань|Ян Гуаньюаня|en|Yang Guangyuan}} поспішили на допомогу танським військам і почали вишиковуватись на правому фланзі, але вони ще не встигли зімкнути ряди, коли по них вдарила киданьська армія. Основні танські сили повернулись, щоб уятувати свій правий фланг, однак інша частина киданьської армії вдарила по них, так що «захистити голову і хвіст стало неможливо»
Скориставшись затримкою, Цунке готував армію. Єлюй Яогу в 10-му місяці того ж року проголосив Цзінтана імператором [[Династія Пізня Цзінь (П'ять династій)|Пізньої Цзінь]]. Слід звернути увагу, що кидані, спочатку надали Цзінтану титул Цзінь-[[Ван (титул)|вана]], а не імператора (хуанді). Цунке тим часом відрядив {{НП5|Чжао Яньшоу|Чжао Яньшоу|en|Zhao Yanshou}} із 20-тисячним військом до ущелини Туаньбогу, {{НП5|Фань Яньгуан|Фань Яньгуан|en|Fan Yanguang}} зайняв [[Сіян]] із таким же військом, невдовзі до нього приєднались 10 000 воїнів Чжао Децзюня з сусідньої області. Втім танські війська не наважувались атакувати киданів на рівнині в Тайюань. Цунке сам підійшов із 30-тисячною армією, але, не вбчаючи можливості пробитись на допомогу обложеному табору Цзінда, занепав духом. Яогу зробив офіційну пропозицію Цзінтану: стати імператором Китаю й підтримувати союз із киданями. Особливого вибору у Цзінтана не було, й він погодився стати імператором. Доки тривали супутні коронації урочистості, кидані відбивали напад військ Тан, які почали рух.
| |||