Полтавська губернія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Vi Ko (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 49:
Жителі губернії займалися також чумацтвом, бондарством, гончарством, чинбарством та ін. промислами. Фабрично-заводська промисловість була розвинута слабо. [[1859]] діяло 575 підприємств, на яких працювали 15 782 чол., що виробляли продукції на 6,5 млн крб. Зокрема, діяло 57 селітроварень, 23 винокурні, 21 цукровий, 15 салотопних заводів, 13 тютюнових, 10 вовняних фабрик, 13 чинбарень. Протягом 1862—96 вартість випуску промислових виробів зросла з 4,1 млн до 23,6 млн крб. На кінець 19 ст. в Полтавській губернії діяло 841 підприємство. За [[Перепис населення Російської імперії (1897)|Всеросійським переписом]] [[1897]] в губернії налічувалося 2 778 151 жителів, у тому числі міського населення — 274 294<ref>Первая Всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи, 1897 г. XXXIII Полтавская губернія / Под редакціею Н. А. Тройницкаго. — Санкт-Петербургъ: Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета Министерства Внутреннихъ Делъ, 1904.— С. XII.</ref>. Як і раніше, в [[1900]] губернія ділилася на 15 [[повіт]]ів, 261 [[волость]].
На поч. 20 ст. Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим поміщицьким землеволодінням. Через малоземелля селяни змушені були орендувати близько 1 млн дес. поміщицьких земель.При цьому заборгованість приватного землеволодіння (величина визначається процентним відношенням заставленої землі до загальної площі приватних володінь) досягла 58%. На 1 десятину видавалося 59-61 рублів іпотечного кредиту. До 1899 року 500 маєтків, із 63 602 десятинами землі перейшли у володіння недворянських станів. В 1895-96 р відбулося падіння цін на землю, але через 4 роки ціна піднялася на 19%. Через утворений земством Селянський банк, в 1900 р. селянам було продано понад 16 000 десятин землі, з них придбано від дворян - 8320 десятин, від купців -2503 десятин.
Понад 95 тис. селян наймитувало в місцевих поміщицьких маєтках.Найгірші умови по забезпеченості були в Лохвицькому та Зінківському повітах. У [[1895]] на Полтавщині діяло 232 лікарні, 61 аптека, у тому числі 19 сільських. У 721 початковій школі навчалося 59 396 дітей. У шкільних бібліотеках налічувалося 442 690 книг. У [[1896]] діяло 2142 навчальні заклади (105 186 учнів). Письменних за переписом [[1897]] у Полтавській губернії було 16 %, у тому числі у містах — 39,8 %. У [[1910]] відповідно стало 26,2 % і 48,2 %. == Полтавщина у 1917—1920 роках ==
Рядок 65 ⟶ 69:
3 червня [[1925]] року з переходом на триступеневу систему управління Полтавська губернія ліквідована.
<gallery widths="180" heights="180">
Полтавська губернія 1921.jpg|Карта Полтавської губернії, 1921
Полтавська губернія 1922.jpg|Карта Полтавської губернії, 1922
Рядок 320 ⟶ 324:
* Полтавщина. Енциклопедичний довідник за ред. А. В. Кудрицького. Київ, «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка — Полтавська енциклопедія]]. Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009
*Статистическое бюро Полтавскаго Губернскаго Земства.Обзоръ сельского хозяйства. Полтава 1901
* ''Якименко М. А.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltavska_huberniia Полтавська губернія] // {{ЕІУ|8|366}}
* Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. У 2 т. / Ред. кол.: В. Верстюк (відп. ред.), О. Бойко, Н. Маковська, Т. Осташко, Р. Пиріг; Упорядн.: Р. Пиріг (керівн.), О. Бойко, А. Гриценко, О. Кудлай, О. Лупандін, Н. Маковська, Т. Осташко, О. Щусь. НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.– Т. 1.– К.: Темпора, 2015.– С. 381—382.
| |||