Гривня: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 43:
У часи [[Київська Русь|Київської Русі]] (протягом ІХ–Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський [[диргем]] (срібна монета, що пізніше рівнялася київській [[ногата|ногаті]]), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя [[Володимир Великий|Володимира Великого]] (963—1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4 г, срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син [[Ярослав Мудрий]] (1019–54) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки, князівський знак [[тризуб]].
«Гривна» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII–ІХ столітть. З поширенням на території Русі арабських [[дирхам]]ів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Так поступово гривна набула значення не лише вагової але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун» (див. також [[Куна (гроші)|Куна]]). У ваговій гривні зважували також [[срібло]] в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли
=== XIV–ХІХ століття ===
| |||