Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями

* У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де головував Бондаренко, була прийнята система система «Ґоджюон» на основі чоловічої вимови, яка практично збігається з системою транслітерації М. Івахненка і А. Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600&nbsp;мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають японську мову. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри<ref>{{Стаття|автор=Бондар О. |назва=Японські запозичення в українській мові: правила написання |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_3 |відповідальний= |видання=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література |видання посилання= |тип= |рік=2012 |місяць= |том= |випуск=18 |номер= |сторінки=5-9 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref> (2012).▼