Економіка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 24517664 користувача 176.98.69.23 (обговорення) ванд.
Мітка: Скасування
Kiutsushou (обговорення | внесок)
м оформлення
Рядок 2:
{{falseredirect|Економіст}}
{{Економіка}}
 
'''Еконо́міка''' або '''економічніекономі́чні наукинау́ки''' (від {{lang-grc|οἶκος, oíkos}}&nbsp;— - «дім» та {{lang-grc|νόμος}}&nbsp;— - «закон»)&nbsp;— комплекс [[соціальнісуспільні науки|суспільних наукових]] дисциплін про [[господарство]], а саме &nbsp;— про організацію та [[управління]] матеріальним [[виробництво]]м, ефективне використання [[ресурс]]ів, [[розподіл (економіка)|розподіл]], [[торгівля|обмін]], [[збут]] і [[споживання]] [[товар]]ів та [[послуги|послуг]]<ref>Анна Шимків «Англо-український тлумачний словник економічної лексики». Видавничий дім «[[Києво-Могилянська академія]]» [[Київ]], 2004</ref>.
 
== Походження терміну ==
Термін походить від [[давньогрецька мова|давньогрецького]] слова {{lang|grc|[[wikt:οἰκονομία|οἰκονομία]]}} ({{lang|grc-Latn|ойкономія}},'' «управління домогосподарством») від ''{{lang|grc|[[wikt:οἶκος|οἶκος]]}} ({{lang|grc-Latn|ойкос}},'' «дім») + ''{{lang|grc|[[wikt:νόμος|νόμος]]}} ({{lang|grc-Latn|номос}}, «звичай» чи «право»).<ref name="etymology">{{cite web|last=Harper|first=Douglas|authorlink=Douglas Harper|title=Online Etymology Dictionary&nbsp;— Economy|month=November|year=2001|url=http://www.etymonline.com/index.php?term=economy|accessdate=October 27 2007|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdYGPgaM|archivedate=2013-06-25}}</ref>
Запропонував цей ГГ термін [[Ксенофонт]] (прибл. 430—355 &nbsp;роки до н. &nbsp;е.) на позначення науки про господарство, управління домом і майном. [[Аристотель]] (384—322 роки до н. &nbsp;е.) науку про багатство поділив на економіку (виробництво благ для задоволення потреб людей -&nbsp;— господарювання) і [[Хрематистика|хремастику]] (грец. chrema &nbsp;— [[майно]], володіння; мистецтво наживати статки; діяльність, спрямована на накопичення багатства -&nbsp;— бізнес). Терміном «економіка» він позначав організацію господарства в маєтку рабовласника.<ref name="Мочерний">{{книга |автор = Мочерний С.В., М.В. Довбенко|заголовок = Економічна теорія : підручник|посилання =http://pidruchniki.ws/ekonomika/ekonomichna_teoriya_-_mocherniy_sv|місце =Київ |видавництво = "Академія" |рік = 2004 |сторінок = 856 |isbn = 966-580-178-3}}</ref>
У [[1615]] французький економіст [[Антуан де Монкретьєн]] (прибл. 1575— 16211575—1621) увів у науковий обіг термін "«[[політична економія]]"» (грец. politicos &nbsp;— державний, суспільний), який означає "«мистецтво державного управління господарством"». Цей термін був найуживанішим до початку [[XX ст.]] У 1890 після виходу в світ праці "«Економікс"» англійського економіста [[Альфред Маршалл|Альфреда Маршалла]] (1842—1924) його став витісняти термін "«економікс"»<ref name="Мочерний"/>.
 
== Основні напрямки ==
Рядок 13 ⟶ 14:
 
== Визначення предмету економіки ==
Економічна наука розробляється і розвивається економістами, що сповідають різноманітні [[ідеологія|ідеології]] та [[концепція|концепції]], через таке велике розмаїття виникає складність визначення її предмету. Найзагальнішим є таке: економіка &nbsp;— це наука про господарювання.
 
Прикладна економіка вивчає можливості застосування законів, теорій, пропозицій, розроблених економічною теорією безпосередньо для:
Рядок 79 ⟶ 80:
== Економічна система ==
{{main|Економічна система}}
'''Економі́чна систе́ма''' &nbsp;— сукупність усіх видів [[економічна діяльність|економічної діяльності]] [[людина|людей]] у процесі їх взаємодії, спрямованої на [[виробництво]], [[обмін]], [[розподіл]] [[споживання]] [[товар]]ів і [[послуга|послуг]], на [[регулювання]] економічної діяльності.
* [[виробництво]],
* [[обмін]],
* [[розподіл]]
* [[споживання]] [[товар]]ів і [[послуга|послуг]],
* на [[регулювання]] економічної діяльності.
 
=== Типи економічних систем: ===
* [[Ринкова економіка]];
* [[Адміністративно-командна система]];
Рядок 94 ⟶ 90:
 
== Історія економічної думки ==
 
Перші великі господарські системи відомі ще в часи [[античність|античності]]&nbsp;— храмові держави-міста-господарства [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] і [[Вавилон]]у, поліси [[Стародавня Греція|старожитньої Греції]] тощо.
 
У розвитку економічної думки можна виділити такі основні періоди:
 
# докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку [[Стародавній Схід|Стародавнього Сходу]] ([[Стародавній Китай|Китай]], [[Стародавня Індія|Індія]], Вавилон, Єгипет), античності (стародавні Греція та [[Стародавній Рим|Рим]]) та [[середньовіччя]]. Також сюди входить економічна думка періоду [[меркантилізм]]у;
# класична політична економія&nbsp;— В. Петті, П. Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф. Кене; А. Сміт, Д. Рікардо, Т.&nbsp;Р.&nbsp;Мальтус, Ж.&nbsp;Б.&nbsp;Сей, Ф. Бастіа, У.&nbsp;Н.&nbsp;Сеніор, Дж. Ст. Мілль;
Рядок 106 ⟶ 102:
=== Політична економія ===
{{main|Політична економія}}
Першим етапом розвитку політичної економії як науки були дослідження класичної школи політичної економії, до якої включають В. Петті, А. Смітом, Д.&nbsp;Рікардо та інші. Цю назву економічної теорії було введено французом Антуаном Монкретьєном, широко використовувався в XVIII—XIX сторіччях <ref name="Мочерний"/>.
 
Англійський статистик та економіст [[Вільям Петті]] (1623—1687) один з основоположників класичної політичної економії в Англії. В економічних поглядах Вільям Петті є одним противником теорії меркантилізму. Головні його роботи з політичної економії: «Quantulumcunque or а tract concerning money» (1682) і «Treatise of taxes and contributions» (Трактат про податки і збори) (1662). Тут він одним з перших висуває припущення, що цінність предметів визначається кількістю витраченої на їх виробництво праці.
 
Основоположником класичної економічної теорії виступає британський економіст -&nbsp;— [[Адам Сміт]], з його «невидимою рукою», котра регулює ріст багатства народу, аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини <ref name="проскурін">{{книга| автор = Проскурін П.В.|заголовок = Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації =http://library.if.ua/books/124.html|місце =Київ |видавництво = КНЕУ |рік = 2005 |сторінок = 372 |isbn = 966-574-800-9}}</ref>}}</ref>.
 
=== Марксизм ===
Рядок 123 ⟶ 119:
=== Економікс ===
{{main|Економікс}}
 
'''Економікс''' (економіка, економічна теорія): Суспільна наука, що вивчає поведінку в сферах виробництва, [[споживання]] , [[розподіл]]у і [[обмін]]у. Економісти аналізують процеси, що відбуваються в цих сферах і досліджують їх наслідки для фізичних осіб, організацій, наприклад фірм, і суспільства в цілому.
 
Рядок 132 ⟶ 127:
Людина робить економічний вибір, коли купує одяг або їжу, коли працює, і навіть коли заповнює годину дозвілля у своєму навчальному розкладі економікою, а не токсикологією навколишнього середовища. Економічні вибори здійснюються скрізь: на фабриці, що випустила комп'ютер, в урядових установах, які приймають політичні рішення, в безприбуткових організаціях, таких, наприклад, як церкви, а також у безлічі інших місць і ситуацій.
 
Всі описані вище приклади відносяться до галузі економіки, що зветься [[мікроекономіка|мікроекономікою]] (microeconomics). Приставка «мікро-» відображає той факт, що цей розділ економіки вивчає вибори, які скоювалися малими економічними одиницями, такими як домогосподарства, англ. household &nbsp;— термін, в англомовній економічній літературі позначає групу людей, які об'єднують свої доходи, мають спільну власність і приймають економічні рішення спільно; домогосподарство може складатися з однієї особи або з сім'ї; домогосподарства здійснюють [[Ринок факторів виробництва|пропозицію факторів виробництва]] (праця, земля, капітал), а використовують виробничі товари та послуги, фірми і урядові агентства. Хоча ці одиниці і «малі», але [[мікроекономіка]] все ж охоплює в своєму дослідженні безліч різних проблем справді світового масштабу. Наприклад, домогосподарства, фірми і урядові агентства здійснюють світову торгівлю такими товарами, як автомашини, хімічні продукти, непереробленому нафту. Ця торгівля і регулююча її політика перебувають у сфері уваги [[мікроекономіка|мікроекономіки]].
 
В економіці існує інший розділ, який називається [[макроекономіка]] (macroeconomics). Приставка макро показує, що ця гілка теорії вивчає великомасштабні економічні явища. Типові макроекономічні проблеми &nbsp;— як створити умови, в яких безробітні люди зможуть знайти роботу, як захистити економіку від шкідливих впливів інфляції, як забезпечити постійне поліпшення умов життя. Урядова політика, що стосується податків, витрат, [[Бюджетний дефіцит|бюджетних дефіцитів]], фінансової системи &nbsp;— ось основні теми [[макроекономіка|макроекономіки]]. Однак так само, як макроекономічне явище [[Інфляція|інфляції]] являє собою суму мільйонів індивідуальних виборів, що стосуються цін конкретних товарів і послуг, так і вся [[макроекономіка]] ґрунтується на мікроекономічному підґрунті.
 
Чи розглядає мікро-або макро-економіку, внутрішні чи зовнішні економічні відносини &nbsp;— в будь-якому випадку економічний аналіз вимагає особливого способу мислення про те, як люди приймають рішення про використання обмежених ресурсів. Кожна [[економічна система]] стикається з необхідністю здійснювати певні основні види вибору. Серед них найважливіші наступні: які товари виробляти, як їх слід виробляти, хто і яку роботу повинен виконувати, і для кого призначені результати цієї роботи. Необхідність кожного з цих виборів продиктована обмеженістю ресурсів, а кожен конкретний вибір може бути розглянутий з метою пояснення ключових елементів економічного мислення.
 
==== Які товари виробляти ====
Рядок 151 ⟶ 146:
 
==== Позитивна і нормативна економічна теорія ====
Багато економістів проводять чітку грань [[Вибір між справедливістю та ефективністю|між питаннями ефективності та справедливості]]. Дискусії про [[ефективність]] розглядаються як частина позитивної економічної теорії, яка має справу з фактами та реальними залежностями. Дискусії ж про справедливість &nbsp;— це частина нормативної економічної теорії, тобто тієї галузі науки, яка виносить судження про те, гарні чи погані конкретні економічні умови і політика.
 
'''Нормативна економічна теорія''' має відношення не тільки до проблеми справедливості в розподілі продукту.
Рядок 160 ⟶ 155:
 
==== Координування економічних виборів ====
Для того, щоб економіка функціонувала, вона повинна володіти певним способом для координування виборів мільйонів людей про те, [[Економікс|що їм виробляти, як виробляти, хто і яку роботу повинен виконувати, і для кого проводиться продукт]]. Існує два основних способи здійснення координації: стихійний порядок, в якому індивідууми пристосовують свої дії до умов, ґрунтуючись на інформації і стимулах їх безпосереднього оточення, другий спосіб &nbsp;— [[ієрархія]], в якій індивідуальні дії підпорядковані інструкцій центральної влади.
 
В економічній теорії головним прикладом дії стихійного порядку є координування рішень в процесі ринкової активності. [[Ринок]] &nbsp;— це будь-яка взаємодія, в яку вступають люди для торгівлі один з одним. Незважаючи на широке різноманіття форм, у всіх ринків є одна загальна риса: вони представляють інформацію і [[стимул]]и, які потрібні людям для прийняття рішень.
 
Як покупцям необхідна інформація про довжину [[черга|черг]] (див. [[теорія масового обслуговування]]), щоб координувати свої дії, так і учасники ринкового процесу потребують інформації про рідкісності та альтернативні вартості різних товарів і факторів виробництва. Ринки передають інформацію в основному у формі цін. Якщо товар або [[Фактори виробництва|фактор виробництва]] стає рідкіснішим, то його [[ціна]] зростає. Зростання цін дає споживачам сигнал, що потрібно економити цей [[товар]], а виробники починають прагнути виробити більше цього товару. Припустимо, наприклад, що відкриття нового способу застосування платини привело нових покупців на ринок. [[Платина]] стає рідкіснішою, ніж раніше по відношенню до різкого зростання попиту. Конкурентна боротьба за цей ресурс призводить до зростання його ціни. Цей факт несе «послання»: потрібно економити платину, там де це можливо, а крім того необхідно збільшити видобуток платини. Або, навпаки, припустимо, що нова технологія знизила витрати на виробництво платини. Інформація про це миттєво поширюється на ринку у формі нижчої ціни. В цьому випадку люди збільшують використання платини, а виробники цього металу перекинуть частину своїх ресурсів у виробництво інших, необхідніших благ.
Рядок 170 ⟶ 165:
[[Адам Сміт]], якого часто називають батьком економічної науки, бачив у досягненні на ринку стихійного порядку підставу процвітання і прогресу. У знаменитому розділі своєї книги «Багатство народів» він назвав ринки «невидимою рукою», яка роздає людям саме ті економічні ролі, які вони можуть грати краще за всіх. До цього дня розуміння величезного значення ринків як засобу координування виборів залишається основною рисою економічного мислення.
 
[[Ієрархія]] і [[влада]]. Ринки &nbsp;— важлива, але не єдиний засіб здійснення економічної координації. Найважливіші тому приклади &nbsp;— рішення, прийняті всередині приватних фірм та урядових установ. Слід зауважити, що «невидима рука» здійснює управління ринковою економікою (це так зване безструктурне управління), а це означає, що дія «невидимої руки» носить суб'єктний характер, тобто рішення щодо зміни цін приймаються конкретними людьми, а не «невидимою рукою».
 
В ієрархічній системі порядок встановлюється не через спонтанні (точніше, незалежні) дії відокремлених [[індивідуум]]ів, а за допомогою директив, які [[менеджер]]и направляють своїм підлеглим (так зване структурне управління). Ціни зазвичай не грають великої ролі в передачі інформації. Замість цін діють різні статистичні дані, доповіді, інструкції і правила. Матеріальні стимули, такі, як премії і підвищення, впливають на підлеглих, але ці премії мають мало спільного з ринковими цінами. Для службовців основним стимулом до підпорядкування менеджерам є той факт, що вони погодилися на цю субординацію, як на умову їх вступу в організацію.
 
Хоча комерційні фірми та урядові установи внутрішньо організовані як ієрархії, вони спілкуються один з одним на ринках. Таким чином, ринки та ієрархії грають взаємодоповнюючі ролі в здійсненні економічної координації. Деякі економічні системи базуються в основному на ринку, інші &nbsp;— на ієрархії. Наприклад, в системах з централізованим плануванням, таких, як у колишньому [[СРСР]], особливе значення має центральна влада. Ринкові системи, такі, як Сполучені Штати, значною мірою діють на основі стихійного порядку (хоча це не зовсім точне визначення, бо стихія &nbsp;— процес некерований). Але жодна економіка не користується виключно одним способом координації. Обидва підходи широко вивчаються як [[макроекономіка|макроекономікою]], так і [[мікроекономіка|мікроекономікою]]. І ринок, і ієрархія влади не є досконалими механізмами, в зв'язку з чим об'єктом економіки є такі категорії, як провал ринку і провал держави.
 
Останнім часом не прийнято розділяти ці способи координації. [[Командна економіка|Планова економіка]] і [[ринкова економіка]] &nbsp;— дві частини однієї економічної системи. Так, в ринковій економіці часто-густо використовується директивне (структурне) управління і планування. І навпаки, при плановій економіці існує таке поняття як ціна, і через неї регулюється міжгалузевий баланс.
 
Фізична економіка-один з напрямків економічної теорії, побудований на зразок точних і природничих наук і вивчає проблему вибору в умовах обмеженості ресурсів для задоволення потреб людей.
Фізична економіка це матеріально-технічна база. А фіктивна економіка це [[акції]], [[цінні папери]], [[кредит]]и, [[ф’ючерсф'ючерс]]и. Проаналізувавши розвиток економіки, науковець Л.Ларуш зробив висновок, що відбувається спад фізичної економіки і зростання&nbsp;— фіктивної.
 
== Науково-теоретичні дослідження в Україні ==
Провідною науковою установою в Україні по вивченню теоретичних засад основних галузей економічних наук наразі є [[Інститут економіки та прогнозування НАН України|Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України]].<ref>[http://ief.org.ua/?page_id=4238&dept=2 Сайт Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України]</ref>
 
== Див. також ==
{{div col|colwidth=15em}}
* [[Екологічна економіка]]
Рядок 209 ⟶ 204:
* Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю.&nbsp;І.&nbsp;Основи економічної теорії.&nbsp;— Київ: Вища школа, 1995.&nbsp;— 471 с.
* Макконнелл К. Р., Брю С.&nbsp;Л.&nbsp;Економикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. з англ. 1996.
* Українська економічна думка. Постаті і теорії / С. Злупко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. -&nbsp;— Л. : Євросвіт, 2004. -&nbsp;— 543 c.
* Степаненко С. &nbsp;В. &nbsp;Історія економіки та економічної думки / С. &nbsp;В. &nbsp;Степаненко, В. &nbsp;М. &nbsp;Антонюк, Н. &nbsp;О. &nbsp;Фещенко.&nbsp;— Київ: КНЕУ, 2010.&nbsp;— 743 с.
* ''[[Ха-Юн Чанґ]]''. [[Економіка. Інструкція з використання]]: Пер. з англ. -&nbsp;— К. Наш Формат, 2016. -&nbsp;— 400с. -&nbsp;— іл. ISBN 978-617-7279-42-5
* Чухно А. &nbsp;А. &nbsp;Твори: У трьох томах. Том 2. Інформаційна постіндустріальна економіка: теорія і практика / А. &nbsp;А. &nbsp;Чухно.&nbsp;— К.: КНУ, 2006.&nbsp;— 512 с.
* Василевич Л. [[Нечітка фізична економіка]] та деякі її закони / Л. Василевич, М. Василевич // Гілея: науковий вісник. -&nbsp;— 2013. -&nbsp;— &nbsp;75. -&nbsp;— С. 454-456454—456. -&nbsp;— Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_75_191.
* Василевич, Леонід Федорович и Василевич, Максим Леонідович (2013) Нечітка фізична економіка та її центральний принцип. Економіка. [[Менеджмент]]. [[Бізнес]], 2 (8). С. 110-117110—117.
* Чернавский Д. С. О проблемах физической экономики / Д.&nbsp;С.&nbsp;Чернавский, Н.&nbsp;И.&nbsp;Старков, А.&nbsp;В. &nbsp;Щербаков // Успехи физических наук.&nbsp;— 2002.&nbsp;— Т. 172, N 9&nbsp;— С. 1045 – 10661045—1066.
 
== Посилання ==
Рядок 243 ⟶ 238:
* [http://ecsocman.edu.ru/ Федеральный образовательный портал «Экономика. Социология. Менеджмент.»]
* [http://eup.ru/ Образовательный портал «Экономика. Управление. Право»]
* [http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/302.pdf Фізична економіка]
* [http://mrc.net.ua/news/661-taras-reshetyuk-fizichna-ekonomika-ta-yiyi-vpliv-na-vixid-iz-svitovoyi-finansovoyi-krizi.html Фізична економіка]
* [http://elibrary.kubg.edu.ua/11472/ Нечітка фізична економіка]
* [http://nvp.stu.cn.ua Науковий вісник Полісся]
 
{{Суспільні науки}}