Мала Кам'янка (Кам'янський район): відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 15:
Земля, на якій розташований хутір, називалася Диким полем. У давнину тут селилися кочові племена. Територія перебувала під владою турків.
На схід від колишньої [[Гундоровська|Гундоровської станиці]] й до Каменської станиці (тепер місто
1671 року заснована Кам'янське козацьке містечко було створено на лівому березі Сіверського Дінця напроти впливу до нього річки Мала
У [[1737]] до [[1817|1817 року]] населення з колишньої лівобережної
Переселенці займалися рибальством і полюванням. Вони будували собі курені й землянки близько озера ''Жовтий Яр''. Спочатку їх було близько 20 сімей. Перші поселенці жили весною, влітку й восени, коли можна було ловити рибу та полювати. На зиму вони залишали свої житла й відходили на лівий берег Дінця в свою станицю Кам'янська, мешканці якої займалися хліборобством й скотарством. Коли їм загрожувала небезпека з боку [[Ногайці|ногайців]] й азовських турок, вони покидали свої місця й влітку.
Рядок 25:
З [[1817|1817 року]], коли небезпека зникла, на території хутора стали селитися осілі землероби. Перше селище ''Низ'' утворилося на лузі біля озера Жовтий Яр. де було близько 30 дворів й 128 осіб. Береги затоплювало повенями Сіверського Дінця, від яких люди тікали на південь на гору й тимчасово будували собі курені. Після розливу знову поверталися в свої хатини, зруйновані водою, знову відновлюючи своє житло. Так тривало кілька десятків років. За кріпацтва на поселенні переховувалися втікачів.
У [[1817|1817 році]] мешканці піднялися від постійних повеней, озер й лісів на гору й селилися в один ряд уздовж проїзної дороги, що йшла з Кам'янської на Гундоровську станицю. Невеликі будиночки клали з природного каменю й крили соломою. Стелі плели з пруття толи й обмазували їх глиною. Підлога теж змащували глиною, або, у багатих садибах, викладали великими каменями. Нове поселення найменовано «Рукав». Селяни розорювали цілинні землі, вирубували чагарники, осушували болота під городи і сади. У
До кінця 19 сторіччя утворилося ще два нових поселення: перше
Проте на мапі Шуберта 2-ї половини 19 сторіччя ці поселення означені
1902 року на хуторі побудували першу школу. Навчалися переважно діти заможних селян. Вміли писати і читати не більш 10-20
За російської громадянської війни 3 місяці йшли бої біля Малокам’янського хутору. Армія Денікіна була у хуторі Попівка, а Червона армія розташувалася в хуторі Мала Кам'янка.▼
У [[1927]]—[[1929|1929 роках]] створено товариство по спільній обробці землі. У це товариство входили близько {{Nobr|30 дворов,}} але незабаром із-за невдоволення і незгоду багатьох був розпущений. В [[1930|1930 році]] було створено два колгоспи. Один у Зарічці на схід від Малої Кам’янки. До нього входило 35 дворів. Другий колгосп був створено на захід від річки й називався «імені Крупської». В цей колгосп входило {{Nobr|45 дворів.}} У [[1931|1931 році]] ці два колгоспи об'єдналися в один колгосп імені «Андрієва», що налічував 90 дворів. У [[1936|1936 році]] збудували нову школу відкрили 7 класів.▼
▲За російської громадянської війни 3 місяці йшли бої біля
▲У [[1927]]—[[1929|1929 роках]] створено товариство по спільній обробці землі. У це товариство входили близько {{Nobr|30 дворов,}} але незабаром із-за невдоволення і незгоду багатьох був розпущений. В [[1930|1930 році]] було створено два колгоспи. Один у Зарічці на схід від Малої
Електрифікація прийшла в хутір лише у [[1949|1949 році]].
Рядок 43 ⟶ 41:
У [[1958]]—[[1964|1964 роках]] будували нову цегляну школу. З розвитком промисловості міста Кам'янськ багато мешканців почали працювати на його фабриках, заводах та підприємствах, та отримувати там квартири.
Після розпаду СРСР працюючих підприємств залишилися лише адміністрація сільського поселення з клубом й неповна загальна школа.<gallery widths="200" heights="200" caption="Фотогалерея"
== Примітки ==
|