Вікіпедія

Плавучість: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Заміна застарілого математичного синтаксису відповідно до mw:Extension:Math/Roadmap
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Buoyancy.svg|thumb|right|Сили, що діють на частково занурене тіло.]]
[[FileФайл:04. Галилеево топче.ogv|thumb|right|260px|]]
'''Плаву́чість''' — здатність [[Тіло (фізика)|тіла]] втримуватись на поверхні [[рідина|рідини]] або на певному рівні всередині рідини чи [[газ]]у. Плавучість тіл пояснюється [[Закон Архімеда|законом Архімеда]].
 
''Плавучість корабля (судна)'' — здатність [[судно|судна]] з вантажем на борту плавати в заданому положенні відносно водної поверхні: одна з найважливіших мореплавних якостей судна. А також,  — розділ [[теорія корабля|теорії корабля]], що вивчає плавучість.
 
== Закон Архімеда ==
Рядок 15:
Сила підтримання ''γV'' прикладена в центрі ваги підводного об'єму — точці ''С'', яку називають [[центр величини|центром величини (ЦВ)]]. Об'єм ''V'' називається ''об'ємною водотоннажністю'' і служить мірою плавучості.
 
Через те, що об'єм підводної частини корпуса можна виразити через головні розміри і коефіцієнт загальної повноти ''δ'', тобто ''V=δLBT'', то водотоннажність (масову) судна можна подати у вигляді ''D=ρδLBT''. Водотоннажність ''D'' (навантаження масою) і координати центра ваги (центру мас) визначаються розрахунковим методом, що враховує масу і розташування окремих складових мас вантажу судна. Для безпечного плавання кожне судно повинно мати запас плавучості. Об'єм ''W'' водонепроникних відсіків вище від [[ватерлінія|ватерлінії]] є мірою запасу плавучості.
 
=== Запас плавучості ===
Рядок 37:
* зміна об'єму ''V'' при інших сталих параметрах супроводжується зміною [[осадка судна|осадки]]. Наприклад, при баластуванні забортною водою або аварійному затопленні відсіків можна вважати, що судно не прийняло вантаж, а зменшило занурений об'єм, і осадка збільшилася — судно сидить глибше. При відкачуванні води відбувається зворотне.
 
Фізичний зміст запасу плавучості&nbsp;— це об'єм води, який судно може прийняти (наприклад, при затопленні відсіків), ще залишаючись на плаву. Запас плавучості виражається зазвичай у процентах від водотоннажності по конструктивній ватерлінії. Запас плавучості 50&nbsp;% означає, що водонепроникний об'єм, розміщений вище за ватерлінію дорівнює об'єму, що знаходиться нижче від неї. Він залежить від призначення судна, сезону, виду вантажу та інших факторів. Для річкових суден запас плавучості становить 10…15, для танкерів&nbsp;— 15…25, для суховантажних&nbsp;— 25…50, для пасажирських&nbsp;— 80…100&nbsp;%<ref>Статика корабля: Учебное пособие /Р.&nbsp;В.&nbsp;Борисов, В.&nbsp;В.&nbsp;Луговский, Б.&nbsp;В.&nbsp;Мирохин, В.&nbsp;В.&nbsp;Рождественский.&nbsp;— СПб.:Судостроение, 2005.&nbsp;— 256 с.&nbsp;— ISBN 5-7355-0634-X</ref>. Вважається, що чим більший запас вдалося отримати при виготовленні, тим краще.
 
== Плавання газонаповненного тіла (аеростата) у повітрі ==
Аналогічно плаванню [[підводний човен|підводного човна]] в глибині [[море|моря]], так само за законом Архімеда плавають в [[атмосфера|атмосфері Землі]] [[аеростат]]и та [[дирижабль|дирижаблі]].
 
== Див. також ==
Рядок 51:
 
== Джерела ==
* ''Семёнов-Тян-Шанский В. В.'' Статика и динамика корабля. &nbsp;— Л.: Судостроение, 1973.
* ''Новиков А. И.'' Грузовая марка морских судов. &nbsp;— Севастополь: Кручинин Л. Ю., 2006. &nbsp;— 160 с. &nbsp;— ISBN 966-8389-17-4
* ''Донцов C. B.'' Основы теории судна: учебное пособие/ С. &nbsp;В.&nbsp;Донцов.- Одесса: Феникс, 2007. -142 с.
* ''Сизов В. Г.'' Теория корабля: Учебник/ В.&nbsp;Г.&nbsp;Сизов. -&nbsp;— Одесса: Феникс, М.: ТрансЛит. 2008. -464 с.
* ''И. &nbsp;Ф. &nbsp;Хурс'' Практические расчеты мореходных качеств судна. Измаил: Измаильский Морской Тренажерный Центр, 2001. &nbsp;— 28 с.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Плавучість