Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  9 місяців тому
Виправлено помилку.
Вміст вчинків, що викликають відчуття сорому, має суспільно-історичний характер, залежить від еволюції норм моралі. Сором випробовується як обтяжливе занепокоєння, незадоволення собою, засудження своєї поведінки, жаль про здійснений вчинок. Сором може переживатися при негідній поведінці інших людей, в особливості близьких. Відчуття сорому виникає і при спогаді про принизливий вчинок, здійснений у минулому. Переживання сорому може мати виразні тілесні симптоми — почервоніння обличчя, опускання очей додолу тощо.
 
Із соромом тісно пов'язані такі поняття, як [[гордість]] і [[Вина|вина]]; а також у нього є різні ступені інтенсивності&nbsp;— замішання, поверхневий сором (легко маскується), безчестя або ганьба (найгостріша форма прояву). А сама [[емоція]] неможлива без присутності іншої людини, свідка. Адже сором автоматично підвищує нашу чутливість до оцінок оточуючих&nbsp;— якщо у людини є проблеми з самооцінкою, вона буде сильніше переживати цю емоцію. Сором вчить нас вести себе належним чином при соціальних взаємодіях і змушує нас контролювати себе. Крім того, сором&nbsp;— важливий емоційний компонент, що дозволяє нам налаштовувати тонкутонке «калібрування» при взаємодіях з іншими людьми: за своїми внутрішніми відчуттями ми можемо зрозуміти, наскільки відвертими варто бути з тією або іншою людиною<ref>[http://theoryandpractice.ru/posts/9458-shame-on-you Механизм солидарности: как стыд регулирует наши отношения с обществом]</ref>.
 
== Примітки ==
Анонімний користувач