Вікіпедія

Міхал Потоцький: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{помилки}}
{{Однофамільці|Потоцький}}
{{Особа
Рядок 17 ⟶ 18:
| причина_смерті =
| поховання =
| громадянство = [[Річ Посполита]] [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|30пкс]]
| підданство = [[Річ Посполита]] [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|30пкс]]
| національність =
| Alma_mater =
Рядок 50 ⟶ 51:
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб = POL COA Pilawa.svg
| підпис_герба =
Рядок 58 ⟶ 57:
 
== Біографія ==
{{fact|Син [[Великий гетьман коронний|великого гетьмана коронного]] [[Фелікс Казимир Потоцький|Фелікса КазимираКазімежа Потоцького]] та Кристини з Любомирських (донькидочки гетьмана польного коронного Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lubomirscy01.html#D4 Lubomirscy (01)] {{ref-pl}}</ref>). Онук [[Потоцький Станіслав Ревера|Станіслава «Ревери» Потоцького]] та [[Калиновські|Зофії Каліновської]], небіж польного гетьмана [[Анджей Потоцький (гетьман)|Анджея Потоцького]].}}
 
Розпочав військову кар'єру біля батька, з 1687 мав коругвукорогву гусарів. Наприкінці 1694 року, як і решта Потоцьких, був конкурентом волинського воєводи [[Ян Станіслав Яблоновський|Яна Станіслава Яблоновського]]. В молодості&nbsp;— відомий авантюрист. Зокрема, 30 січня 1695 року був причиною гучного скандалу на дворі королеви. Напившись, взяв у руки «натуралії», показав їх також присутнім паннам, кілька разів вдарив «натураліями» об стіл.
 
Брав участь ву [[Битва під Підгайцями (1698)|Підгаєцькій кампанії]] 8-9 вересня 1698 року. Після битви п'яний викликав з королівського намету литовського табору мальборського воєводу Яна Єжи Пшебендовського, замахнувся на нього обухом&nbsp;— той ледве відхилився, що могло потім призвести до «розбірок»конфлікту між польським та саськими відділками. Був відданий під суд, після втручання матері [[Ян Станіслав Яблоновський]] прийняв його перепрошення, до очікуваного поєдинку з Я.&nbsp;Є.&nbsp;Пшебендовським не дійшло.
 
{{fact|Посади: писар польний коронний (1714&nbsp;р.), [[Волинські воєводи|воєвода волинський]] (1726&nbsp;р.), з 1686 року&nbsp;— староста [[Красностав (Польща)|красноставський]], [[сокаль]]ський;<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy02.html Potoccy (02)] {{ref-pl}}</ref> посади відступив батько.<ref>''A. Link-lenczowski, EA., Szklarska E.'' Potocki Michał (zm. 1749)…&nbsp;— S. 97.</ref>
 
*Був увласником Чернелицімаєтностей: Чернелиця<ref>''T. Zaucha T.'' Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // KościołyMateriały ido klasztorydziejów rzymskokatolickiesztuki dawnegosakralnej województwana ruskiegoziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— tomT. 18.&nbsp;— 386 s., 509 il.&nbsp;— S. 54.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref> (протягом 3 років [[Чернелиця]] перебувала у його підпорядкуванні [[Юзеф Станіслав Потоцький|Юзефа Станіслава Потоцького]], який у 1697 відмовився від маєтку на користь Міхала Потоцького<ref>Артур ''Гощинський А''. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті…&nbsp;— С. 42.</ref>; Михайлівка (село Брацлавського повіту<ref>{{SgKP|VI|304|Michałówka (2)}} {{ref-pl}}</ref>).▼
Був власником маєтків:
▲* у Чернелиці<ref>''T. Zaucha.'' Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz. I.&nbsp;— tom 18.&nbsp;— 386 s., 509 il.&nbsp;— S. 54.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref> (протягом 3 років [[Чернелиця]] перебувала у його підпорядкуванні [[Юзеф Станіслав Потоцький|Юзефа Станіслава Потоцького]], який у 1697 відмовився від маєтку на користь Міхала Потоцького<ref>Артур Гощинський. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті…&nbsp;— С. 42.</ref>).
* у Михайлівці (село Брацлавського повіту<ref>{{SgKP|VI|304|Michałówka (2)}} {{ref-pl}}</ref>)
 
Опікувався єзуїтськими колегіямиколегіумами в [[Каліш]]і, [[колегіум єзуїтів (Луцьк)|Луцьку]], КрасниставіКрасноставі. 1706&nbsp;р. в цогойого маєткахмаєтностях переховувалисьпереховувалися ксьондзи і монахиченці з Луцького колегіуму, 1708&nbsp;р. здобув для нього «лібертацію». 8 вересня 1724&nbsp;р. в костелі Сокаля було урочисто коронованокоронували [[Сокальська Мати Божа|Сокальську ікону Матері Божої]], домігся цього як «особливий добродій і синдик генеральний провінції руської», надав для цього кошти, 1724&nbsp;р. (разом з [[Юзеф Потоцький|Юзефом Потоцьким]]) придбали 2 золоті корони для ікони, 1732&nbsp;р. придбав корону вартістю 100000 [[злотий|злотих]]. 1745&nbsp;р. подарував колегіуму у Красноставі 300 книг в оправі. У вересні 1749&nbsp;р. його стараннями в Луцьку було коронованокоронували образ Матері Божої в костелі домініканців. Чимало посприяв розбудові дідичного Сендзішова.<ref>''A. Link-lenczowski, EA., Szklarska E.'' Potocki Michał (zm. 1749)…&nbsp;— S. 100—101.</ref>
 
Помер 2 грудня 1749, був похований ву костелі капуцинів Сендзішова.<ref>''A. Link-lenczowski, EA., Szklarska E.'' Potocki Michał (zm. 1749)…&nbsp;— S. 101.</ref>
 
== Сім'я ==
Перша дружина&nbsp;— Зофія Анеля Чарнецька, донька польного писаря, [[канів]]ського старости [[Стефан Станіслав Чарнецький|Стефана Станіслава Чарнецького]] гербу Лодзя. Померла 1724 року, була похована в костелі Красностава.<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/item/167084/320/ Korona polska przy złotej wolności…&nbsp;— Lwów, 1728.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 406 s.]&nbsp;— S. 348. {{ref-pl}}</ref> Діти:
* Францішек Ксаверій&nbsp;— староста [[сокаль]]ський
* Фелікс&nbsp;— староста красноставський, каштелян [[слоньськ]]ий.
 
Друга дружина&nbsp;— Марціанна з Оґінських (пом. 1766<ref>Артур ''Гощинський А''. Чернелицький замок…&nbsp;— С. 43.</ref>). Діти:
* [[Антоній Потоцький (староста)|Антоній]]&nbsp;— староста [[львів]]ський, [[галич|галицький]]
* [[Пйотр Потоцький (любельськийлюблінський каштелян)|Пйотр]]&nbsp;— любельськийлюблінський каштелян, дідич «[[ключ (територія)|ключа]]» «Золотий Потік» (місто Янув, 17 сіл; [[Краківське воєводство]]), відомий своєю протиросійською позицією<ref>Артур Гощинський. Чернелицький замок…&nbsp;— С. 45 (прим. 78).</ref>
* Кристина
* Тереза&nbsp;— дружина [[Великий гетьман литовський|великого гетьмана литовського]] Шимона Коссаковського
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Міхал_Потоцький