Анархізм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Рядок 13:
Анархізм завжди включав в себе індивідуалістичну рису. Деякі анархісти виступають на підтримку [[капіталізм]]у (наприклад, ринкові анархісти, агористи та ін.) та інших орієнтованих на ринок економічних структур (наприклад, мутуалісти). Хоча представники «правого» анархізму і становлять меншість, водночас більшість анархістів у світі дотримуються ідей лівого напряму. При цьому [[анархо-індивідуалізм]] не завжди означає прихильність його прибічників до певної форми капіталізму (індивідуаліст може і відкидати взагалі ринкові відносини, головне для нього — свобода особистості). За словами анархіста [[XXI століття]] [[Сінді Мілштейн]]а, анархізм — «політична традиція, яка постійно перебуває на стику індивідуального і суспільного».
 
Нещодавно{{коли?}} з'явилося таке відгалуження, як [[націонал-анархізм]], котре поєднує анархізм (найчастіше&nbsp;— [[анархо-синдикалізм]]) з білим [[націоналізм]]ом. Найвизначнішим ідеологом є [[Трой Саутґейт]], на погляди якого вплинули ідеї [[Консервативна революція|Консервативної революції]], [[традиціоналізм]]у, [[Третій шлях|Третього шляху]], [[Нові праві|нових правих]] і різноманітних анархіських шкіл.<ref>[{{Cite web |url=http://www.webcitationnew-right.org/5orDwsGug?p=21 |title=Інтерв'ю з Троєм Саутґейтом (англ.)] |accessdate=9 квітень 2010 |archiveurl=https://www.webcitation.org/5orDwsGug?url=http://www.new-right.org/?p=21 |archivedate=9 квітень 2010 |deadurl=yes }}</ref> Сучасний український націонал-анархізм є різко антикапіталістичною та пролетарською ідеологією на засадах [[Етнічний націоналізм|етнічного націоналізму]], [[анархо-синдикалізм]]у й [[анархо-комунізм]]у з акцентами на [[революція|революції]], [[класова боротьба|класовій боротьбі]], самоорганізації української нації, захисті рідної природи, здоровому способі життя.
 
Напрями анархіської філософської думки складаються з широкого спектру ідей від крайнього індивідуалізму до повного колективізму. Частина анархістів відкидає будь-які види примусу і [[насильство|насильства]]. Інші анархісти в деяких випадках підтримують його, виступаючи поміж іншим за насильну революцію на шляху до анархії.
Рядок 48:
Дотримуючись традиції [[Ситуаціоніський інтернационал|ситуаціоністів]] і [[нові ліві|нових лівих]] багато сучасних анархістів намагаються створити альтернативу [[Відчуження (соціологія)|відчуженому]] і [[репресії|репресивному]] соціуму, вирішуючи всі питання колективно, на основі [[консенсус]]у, поважаючи особистість і уникаючи [[авторитаризм]]у та [[ієрархія|ієрархії]]. Патріархату протиставляється статева рівність, традиційним родинним стосункам&nbsp;— комуни, ієрархії&nbsp;— самоорганізація. Пропагуються і активно практикуються екологізм, [[антиімперіалізм]] і [[антифашизм]]. Анархісти активно виступають проти дискримінації за статевою, національною, гендерною ознаками, проти міждержавних воєн і політики [[неоколоніалізм]]у.
 
Анархісти вельми активні в антифашиському русі<ref>[http://rash-spb.org/?p=199#more-199 Анархо-антифашизм для початківців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090305232535/http://rash-spb.org/?p=199#more-199#more-199 |date=5 березень 2009 }}{{ref-ru}}</ref>, постійно беруть участь у вуличному протистоянні з неофашистами і неонацистами, а так само поліцією. У сімдесятих величезний розмах і популярність набув антиядерний рух, в якому активно брали участь анархісти і автономи. Це був дуже масовий рух, в якому активно брала участь західна молодь<ref>''Ященко В.'' [http://www.avtonom.org/papers/15_autonoms.html Автономи: деколонізація повсякдення] // Автоном №&nbsp;15, січень-квітень 2001{{ref-ru}}</ref>. Автономи-[[Сквотінг|сквотери]] часто захоплюють порожні будівлі, які вони перетворюють на центри лібертарної культури і політики<ref>Див. сайт присвячений сквотуванню: http://squat.anho.org/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090822143908/http://squat.anho.org/ |date=22 серпень 2009 }}</ref>. Існують різні анархіські комуни, одною з найзнаменитіших є комуна [[Християнія]] в [[Копенгаген]]і<ref>''Жеребцова Е., Тимофеев С.'' [http://www.absolutology.org.ru/kristiania.htm Християнія: утопія, що стала реальністю.] // Иностранец{{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Photo Video 842078817 bigestelnegre.jpg|left|thumb|Члени профспілки CNT-AIT на демонстрації, несуть [[банер]]]]
У низці країн продовжують діяти традиційні анархо-синдикаліські профспілки, і пропагандиські організації, серед яких найбільшими є САК в [[Швеція|Швеції]], НКТ і ВКТ в [[Іспанія|Іспанії]], УСІ в [[Італія|Італії]], НКТ-МАТ і НКТ-Ф у [[Франція|Франції]], ФАУ в [[Німеччина|Німеччині]] (вони налічують десятки тисяч членів)<ref name="АС1939-99"/>.