Акут: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оксія → оксíя
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Рядок 50:
* У [[Шведська мова|шведській мові]] існує декілька пар омонімів, що розрізняються лише через акут ('''''akut accent''''') : ''ide''«барліг» — ''idé '' «ідея»; ''armé'' («армія») — ''arme'' («бідний, жалюгідний»); ''armen'' «рука» — ''armén '' «армія» (з означеним [[Артикль|артиклем]]) (в словах «барліг» та «рука» наголос на першому складі, що навмисно не позначається). З акутом пишуться чимало запозичень, особливо [[Французька мова|французькі]], наприклад, ''filé'', ''kafé'', ''resumé ''.
* У [[Данська мова|данській мові]]: ''én '' «один» — ''en'' (невизначений артикль); ''fór'' « (від)ішов» — ''for'' «для»; ''véd '' «знає» — ''ved'' (прийменник з інструментальним значенням); ''gǿr '' «гавкає» — ''gør '' «робить) »; ''dǿr '' «вмирає» — ''dør'' «двері»; ''allé '' «алея» — ''alle'' «все». Окрім того акут регулярно використовується для розрізнення форм [[Наказовий спосіб|наказового способу]] дієслів, що закінчуються на ''-ere'', та множини іменників: ''analysér '' « (про)аналізуй» — ''analyser'' «аналізи». У кожному разі вживання акута не є обов'язковим. При [[емфаза (риторика)|емфазі]] слово, яке треба виділити, отримує акут; особливо часто займенник ''der'' («там»), який вживається як у службовій функції, так і в значимій:''Der kan ikke være mange mennesker dér.'' — «''там '' не може бути багато народу»; ''Dér skal vi hen.'' — «Ми підемо ''туди''».
* У [[Норвезька мова|норвезькій]], на відміну від данської, акут ('''''akutt aksent''''') не служив для розрізнення імперативу та множини іменників: ''kontroller''&nbsp;— «контролюй» та "контролі (множина) ". У [[Нюношк|новонорвезькій]] простий минулий час дієслова ''å fare'' «їздити» факультативно записується як ''fór '' щоб відрізнити від ''for'' (прийменник «для»), ''fôr '' «корм»/«полотно» та ''fòr '' «борозна» (вживання всієї діакритики необов'язкове<ref>[{{Cite web |url=http://sprakradet.no/Raad/Skriveregler_og_grammatikk/Aksentteikn/ |title=Norwegian language council, Diacritics (норвезькою)] |accessdate=3 листопад 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070923030648/http://sprakradet.no/Raad/Skriveregler_og_grammatikk/Aksentteikn/ |archivedate=23 вересень 2007 |deadurl=yes }}</ref>). Гострий наголос також зберігається в словах французького походження: ''allé'', ''kafé'', ''idé'', ''komité '', хоча в повсякденному вживанні акут часто нехтують, а іноді замінюють його на [[гравіс (діакритичний знак)|гравіс]].
[[Файл:Icelandic Text Extract.jpg|right|thumb|210px|Приклад тексту [[Ісландська мова|ісландською]] мовою, що містить літери з гострим наголосом.]]
* В [[Ісландська мова|ісландській]] мові використовуються 6 літер з гострим наголосом: ''á'', ''é'', ''í'', ''ó'', ''ú'', ''ý'' (в фарерській 5&nbsp;— немає ''é''), які вважаються самостійними літерами та займають власні позиції в [[абетка|абетці]]. Будь-яка з літер може позначати як довгий, так і короткий звук. Етимологічно вони походять від [[Давньоісландська мова|давньонорвезьких]] довгих голосних, які в більшості випадків перетворилися на [[дифтонг]]и (крім ''é '', яке в фарерській стало ''æ'').