Завоювання Сеути (1415): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20:
'''Завоюва́ння Сеу́ти''' ({{lang-pt|Conquista de Ceuta}}) — [[хрестовий похід|військова експедиція]] [[Королівство Португалія|Португальського королівства]] по захопленню мусульманського міста [[Сеута]] в [[Мариніди|Марокканському султанаті]]. Тривала протягом [[25 липня]] — [[22 серпня]] [[1415]] року. Здіснювалася силами португальського флоту і армії, числом до 20 тисяч вояків. Походом керував португальський король [[Жуан I|Жуан І]] та його сини-інфанти — [[Дуарте (король Португалії)|Дуарте]], [[Педру Коїмбрський|Педру]], [[Енріке Мореплавець|Енріке]], [[Афонсу Барселушський|Афонсу]]. [[21 серпня]] [[1415]] року португальці взяли Сеуту штурмом. Місто увійшло до складу королівства, ставши першим португальським форпостом у [[Середземне море|Середземному морі]] й [[Північна Африка|Північній Африці]].
 
==Передумови. Підготовка ==
До [[1415]] року Сеута належала Марокканському султанату. Вона розташовувалася навпроти стратегічної [[Гібралтарська протока|Гібралтарської протоки]] й була одним із важливих осередків африканської золотої торгівлі. Тривалий час на володіння містом претендували сусіди — мусульманський [[Гранадський емірат]], [[Кастильська Корона|Кастилія]] та Португалія.
 
До завоювання Сеути закликала молода [[португальська шляхта]]. Після завершення [[Реконкіста|Реконкісти]] ([[1410]])<ref name="Інф"/> і укладання миру з кастильцями ([[1411]]) вона шукала можливостей проявити себе у нових боях, здобути славу і багатства. Шляхетську молодь очолювали амбітні португальські інфанти Педру, Енріке та Афонсу<ref name="Лів"/>. Крім цього, королівський скарбник Жуан Афонсу сподівався, що захоплення Сеути дасть Португалії доступ до африканського золота і срібла, і вирішить фінансово-торговельну кризу в країні<ref name="Інф"/>. Старий король Жуан І деякий час опирався, але врешті-решт погодився провести експедицію <ref name="Лів">Livermore 1947:184-185.</ref>.
 
== Підготовка ==
Приготування походу велися з [[1412]] року<ref name="Інф"/>. Король Жуан І особисто очолив португальський флот. Його другий син Педру командував військами, зібраними з Південної Португалії й розквартированими у Лісабоні[[Лісабон]]і. Третій син Енріке відповідав за північно-португальські сили він рекрутував вояків у [[Бейра (провінція)|Бейрівській провінції]], а потім вирушив із ними на кораблях з [[Порту]]. У підготовці до походу також брав активну участь їхній зведений брат Афонсу Барселушський<ref name="Лів"/>.
 
Окрім власне португальців до них приєдналися вояки і кораблі з [[Галісія|Галісії]], [[Біская|Біскаї]] та [[Королівство Англія|Англії]]. Зокрема, у листі англійського короля [[Генріх V|Генріха V]] від [[26 вересня]] [[1414]] року він дозволяв португальському вельможі [[Жуан Ваз де Алмада|Жуану Вазу де Алмаді]] набрати 400 [[спис (підрозділ)|списів]], а в іншому листі ввідвід [[26 січня]] [[1415]] року — 300 списів та декількох лицарів[[лицар]]ів-найманців<ref name="Лів"/>.
 
Аби приховати справжню мету походу, португальці оголосили вдавану війну Голландії, завчасно попередивши її герцога [[Вільгельм II (герцог Баварії)|Вільгельма II]] про свої реальні наміри<ref name="Лів"/>.
 
Напередодні відправки військ до Сеути від чуми померла португальська королева [[Філіппа Ланкастерська|Філіппа]]. На передсмертному одрі вона дарувала своїм синам мечі, благословляючи їх на подвиги<ref name="Лів"/>.