X Window System: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
Виправлено джерел: 43; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1) |
||
Рядок 17:
У {{s|X Window System}} передбачена ''[[мережева прозорість]]'': графічні програми можуть виконуватися на іншій машині в [[комп'ютерна мережа|мережі]], інтерфейс при цьому буде передаватися через мережу й відображатись на локальній машині користувача. У {{s|X Window System}} терміни [[технологія «клієнт-сервер»|«клієнт» і «сервер»]] мають незвичне багатьом значення: «сервер» означає локальний дисплей користувача (''дисплейний сервер''), а «клієнт» — програму, яка цей дисплей використовує (вона може виконуватися й на віддаленому комп'ютері).
Система {{s|X Window System}} була розроблена в [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетському технологічному інституті]] (MIT) [[1984]] року. Нинішня версія протоколу — ''X11'' (на квітень [[2016]] р. — X11R7.7)— з'явилась у вересні [[1987]] р. Проект X очолюється фондом [[X.Org Foundation]]. Зразкова реалізація ({{lang-en|reference implementation}}) системи [[вільне програмне забезпечення|вільно доступна]] на умові [[ліцензія MIT|ліцензії MIT]] і подібних до неї ліцензій<ref name="xorg-licenses">{{cite web|url=http://ftp.x.org/pub/X11R7.0/doc/html/LICENSE.html|title=Licenses|publisher=The X.Org Foundation|publication-date=март [[2004]]|accessdate=2006-06-29|language=англійською|archiveurl=
{{s|X Window System}} часто називають '''X11''' чи '''X''', неформально ''«ікси́»''.
Рядок 66:
Референсна (зразкова) реалізація ({{lang-en|reference implementation}}) від фонду X.Org Foundation, звана [[X.Org Server]], є канонічною реалізацією X Window System. Оскільки вона поширюється на умовах досить ліберальної [[ліцензія|ліцензії]], з'явилися кілька її різновидів: (як [[Вільне програмне забезпечення|вільних]], так і [[Власницьке ПЗ|пропрієтарних]]). Комерційні постачальники [[UNIX]] часто беруть референсну реалізацію та адаптують її до власного [[апаратне забезпечення|апаратного забезпечення]], зазвичай сильно модифікуючи її та додаючи пропрієтарні розширення.
Аж до [[2004]]-го проект [[XFree86]] був найпоширенішим варіантом X для вільних UNIX-подібних операційних систем. XFree86 виник як [[Портування|порт]] ''X'' на [[I386|386]]-сумісні персональні комп'ютери. До кінця [[1990-ті|1990-х]] цей проект став головним джерелом технічних інновацій в X Window System і ''де-факто'' керував розробкою X. <ref>{{cite web|url=http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2004-February/003945.html|title=Лист у форум XFree86|author=[[Геттіс, Джим|Джим Геттіс]].|accessdate=4 січня 2007|archiveurl=
<!-- [[Файл:X11 и GIMP в Mac OS X.jpg|thumb|left|[[X11.app]] виконується без кореневого вікна на [[Mac OS X]]. У середовищі X запущений графічний редактор [[GIMP ]].]]
Рядок 106:
== Обмеження та критика X ==
У книзі «[[The UNIX-HATERS Handbook]]» ([[1994]]) ціла глава<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> присвячена проблемам X у кінці [[1980-ті|1980-х]] — на початку [[1990-ті|1990-х років]]. Стаття ''«Why X Is Not Our Ideal Window System»''<ref> {{стаття
| author=Ханя Жаевска, Марк Менес, Джоел Маккормак
Рядок 134 ⟶ 135:
Протокол X не надає ніяких засобів для роботи зі [[звук]]ом. Підтримка звукової апаратури та відтворення звуків покладається на операційну систему. Оскільки користувачам все частіше необхідний звук, ця ситуація призвела до появи різних несумісних один з одним звукових підсистем. У минулому багато програмістів ігнорували [[комп'ютерна мережа|мережеві]] проблеми й просто використовували локальні звукові [[Прикладний програмний інтерфейс|API]] операційної системи. Перше покоління [[технологія «клієнт-сервер»|клієнт-серверних]] звукових систем включає в себе [[rplay]] та [[Network Audio System]]. Сучасніші системи — [[PulseAudio]], [[esound]] в [[GNOME]] та [[aRts]] в [[KDE]]. Також розпочато розробку нової системи — [[Media Application Server]].
До недавнього часу X Window System не містила доброго рішення для [[поліграфія|друку]] вмісту дисплеїв. Багато X-клієнтів друкують у форматі [[PostScript]] незалежно від X-сервера. Механізм [[Xprint]] уперше з'явився в X11R6.3; його клієнтська частина працювала добре, на відміну від багатьох серверних реалізацій. Версії X11R6.8 і вище функціонують нормально<ref>
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> і набирають популярність в інструментарії [[елемент інтерфейсу|елементів інтерфейсу]].
=== Мережа ===
Рядок 192 ⟶ 194:
В [[1987]]-му, коли успіх X11 став очевидним, [[Массачусетський технологічний інститут|MIT]] побажав відмовитися від подальшого управління проектом X. Однак на зборах дев'яти постачальників, що відбувся в червні 1987 року, постачальники повідомили MIT, що необхідна нейтральна сторона, яка б запобігла розпаду X на ринку. У січні [[1988]]-го була сформована некомерційна група під назвою ''Consortium X MIT'' ({{lang-en|MIT X Consortium}}). Її метою було управління подальшою розробкою X в нейтральній атмосфері, з урахуванням як комерційних, так і освітніх інтересів. Директором Консорціуму став Шейфлер. Джим Фултон і [[Паккард, Кейт|Кейт Паккард]] приєдналися як старші розробники в січні та березні 1988 року відповідно. При цьому Джим працював в основному над [[Xlib]], [[шрифт]]ами, [[менеджер вікон X Window System|віконними менеджерами]] та [[утиліта]]ми; а Кейт займався переробленням сервера. Донна Конверс і Кріс Петерсон приєдналися пізніше в тому ж році; їх зусилля були зосереджені в галузі інструментаріїв та наборів [[елемент інтерфейсу|елементів інтерфейсу]]; вони працювали в тісному зв'язку з Ральфом Свіком з проекту [[Athena]] інституту MIT. Консорціум X MIT випустив кілька істотних оновлень до X11. Перше з них (X11R2) вийшло в лютому 1988 року.
В [[1993]] році був сформований наступник Consortium X MIT — некомерційна корпорація ''X Consortium, Inc.'' Під її керівництвом [[16 травня]] [[1994]] року була випущена версія X11R6. В [[1995]] році корпорація взяла на себе управління розробкою інструментарію [[Motif]] та середовища [[CDE]] для [[UNIX]]-систем. X Consortium розпалася в кінці [[1996]]-го, випустивши останню версію, X11R6.3, і залишивши після себе зростаючий комерційний вплив у розробці.<ref>
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> <ref name="gettys-usenix-2000">{{cite web
|author = [[Геттіс, Джим|Джим Геттіс]].
|url = http://www.usenix.org/publications/library/proceedings/usenix2000/invitedtalks/gettys_html/Talk.htm
|title
|date = 2000
|accessdate = 2006-06-29
|language = англійською |
|
|deadurl = no
}}</ref>
=== The Open Group ===
У середині [[1997]] року X Consortium передав керівництво проектом X організації [[The Open Group]], утвореної в [[1996]]-му в результаті злиття [[Open Software Foundation]] та [[X/Open]].
The Open Group випустила X11R6.4 на початку [[1998]] року. У цій версії було вирішено відмовитися від традиційної ліберальної [[ліцензія|ліцензії]], оскільки The Open Group бажала забезпечити фінансову підтримку розробки X.<ref>
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = yes
}}</ref> Нові умови не дозволяли багатьом проектам (наприклад, [[XFree86]]) і навіть деяким комерційним постачальникам прийняти цю версію. Після погроз зробити [[форк]] з боку XFree86.<ref>{{cite web
|author = Меттью Арнісон.
|url = http://www.cat.org.au/maffew/cat/xfree-dawes.html
|title = The means to an X for Linux: an interview with David Dawes from XFree86.org
|date = червень 1999
|accessdate = 2006-06-29
|
|deadurl = yes
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20060916213448/http://www.cat.org.au/maffew/cat/xfree-dawes.html
|archivedate = 2006-09-16
}}</ref> The Open Group змінила умови розповсюдження X11R6.4 назад на традиційну ліцензію у вересні 1998 року.<ref>{{cite web
|author = Крістофер Браун.
|url = http://cbbrowne.com/info/x11r6.4.html
|title = X11R6.4 Sample Implementation Changes and Concerns
|accessdate = 29 червня 2006
|language = англійською
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20080601035445/http://cbbrowne.com/info/x11r6.4.html
|archivedate = 1 червень 2008
|deadurl = yes
}}</ref> Останнім випуском під керівництвом The Open Group став X11R6.4 patch 3.
=== X. Org і XFree86 ===
Проект [[XFree86]] виник у [[1992]] році із сервера X386 для [[IBM PC]]-сумісних комп'ютерів. X386 був написаний Томасом Роеллом і Марком Сниться, пожертвуваний Консорціуму X MIT компанією ''Snitily Graphics Consulting Services'' (SGCS) і включений до складу X11R5 в [[1991]]році. З часом XFree86 перетворився з просто окремо взятого порту X в провідну й найпопулярнішу реалізацію системи, і став ''де-факто'' керувати розробкою X.<ref> [http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2004- February/003945.html [forum] Re: Announcement: Modification to the base XFree86™ license]</ref>
У травні [[1999]] року [[The Open Group]] заснувала [[X. Org]]. X. Org контролювала випуск версій X11R6.5.1 і вище. У цей час розробка X практично зупинилася<ref>
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>; технічні інновації відбувалися в основному в рамках проекту XFree86.<ref>{{cite web
|author = [[Паккард, Кейт|Кейт Паккард]].
|url = http://keithp.com/~keithp/talks/Xarchitecture/Talk.htm
|title = The Evolution of the X Server Architecture
|date = 1999
|accessdate = 2006-06-29
|language = англійською |
|
|deadurl = no
}}</ref> У [[1999]] році команда XFree86 увійшла до складу X. Org як почесний член<ref>[http://xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/000418.html [forum] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050212012732/http://xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/000418.html |date=12 лютий 2005 }} A Call For Open Governance Of X Development]</ref>, чому сприяли різні компанії-виробники апаратного забезпечення<ref>{{cite web
|url = http://slashdot.org/article.pl?sid=99/12/01/1342251
|title = XFree86 joins X. Org as Honorary Member
|
|date
|accessdate = 2006-06-29
|language = англійською |
|
|deadurl = no
}}</ref>, зацікавлені у використанні XFree86 разом з [[GNU/Linux]] і в його статусі як найпопулярнішої версії X.
Аж до [[2003]] року, поки популярність GNU/Linux (і, як наслідок, поширеність X) зростала, X. Org не діяла<ref>
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> У березні 2003 року організація XFree86 виключила [[Паккард, Кейт|Кейта Паккарда]], який приєднався до XFree86 після розпаду Консорціуму X MIT; зроблено це було у вельми недружній обстановці.<ref>[http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/001997.html [forum] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050212013104/http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/001997.html |date=12 лютий 2005 }} Invitation for public discussion about the future of X]</ref><ref>[http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/002165.html [forum] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050212012809/http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-March/002165.html |date=12 лютий 2005 }} A Call For Open Governance Of X Development]</ref><ref>[http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-April/003016.html [forum] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050212013506/http://www.xfree86.org/pipermail/forum/2003-April/003016.html |date=12 лютий 2005 }} Notes from a teleconference held 2003-3-27]</ref>
X. Org і XFree86 почали обговорювати реорганізацію, щоб забезпечити повноцінну розробку X.<ref>
Нарешті, в лютому [[2004]] року проект XFree86 випустив версію 4.4 під обмеженішою [[ліцензія|ліцензією]]: у неї був доданий пункт, аналогічний ''рекламному пункту'' ({{lang-en|advertising clause}}) оригінальної [[ліцензія BSD|ліцензії BSD]]. Багато проектів, що покладалися на X, вважають таку ліцензію неприйнятною. [[Фонд вільного програмного забезпечення|FSF]] та [[Debian]] визнали доданий пункт несумісним з умовами [[GNU General Public License|GNU GPL]].<ref name="wheeler-xfree86">
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> Інші групи (наприклад, [[OpenBSD]]) вважали, що накладення додаткових ліцензійних обмежень суперечить "споконвічному духу" X. Через ці ліцензійні проблеми, на тлі закритості XFree86 склалася відповідна атмосфера для створення [[форк]]у.
=== X.Org Foundation ===
Рядок 308 ⟶ 323:
Завдяки [[X.Org Foundation]] та [[freedesktop.org]] розробка X Window System знову прискорилася. Розробники планують випускати поточні і майбутні версії як готові до використання продукти, а не просто як основу для продуктів, що створюються постачальниками.
[[21 грудня]] [[2005]]-го фонд випустив<ref>
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> X11R6.9 — монолітне дерево [[сирцевий код|сирцевого коду]] для застарілих систем, і X11R7.0 — той же сирцевий код, розбитий на незалежні модулі, які можуть підтримуватися в рамках окремих проектів.<ref>{{cite web
|author = Пол Андерсон, Алан Куперсміт, Егберт Ейк, Адам Джексон, Кевін Мартін, Кейт Паккард.
|url = http://wiki.x.org/wiki/ModularizationProposal
|title
|date = 2005
|accessdate = 2006-06-29
|language = англійською |
|
|deadurl = no
}}</ref> Версія X11R7.1 була випущена [[22 травня]] 2006 року, приблизно через чотири місяці після 7.0, і включає в себе суттєві поліпшення.<ref>{{cite web
|url = http://xorg.freedesktop.org/wiki/ChangesForX11R71
|title = Proposed Changes for X11R7.1
|accessdate = 2006-06-29
|language = англійською |
|
|deadurl = no
}}</ref>
Планується, що в майбутньому X-сервер буде отримувати доступ до відеоапаратури виключно за допомогою [[OpenGL]] та [[Direct Rendering Infrastructure]] (DRI) на тих комбінаціях [[апаратне забезпечення|апаратного забезпечення]] та [[операційна система|операційних систем]], які підтримують такий доступ. Інфраструктура DRI вперше з'явилася в [[XFree86]] версії 4.0 і стала стандартною в X11R6.7 та пізніших версіях.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> Багато операційних системи почали додавати відповідну підтримку в [[ядро операційної системи|ядро]]. Робота в цій галузі триває.
Рядок 389 ⟶ 408:
|лютий [[1988]]
|Перший випуск під керівництвом Консорціуму X MIT.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 420 ⟶ 440:
|[[23 грудня]] [[1996]]
|Функціональність [[Всесвітня павутина|WWW]]; [[LBX]]. Останній випуск під керівництвом X Consortium. X11R6.2 — це позначення підмножини X11R6.3, в якій єдиними відмінностями від R6.1 є [[Xprint]] та реалізація в [[Xlib]] вертикального письма та підтримки символів, заданих користувачами.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 434 ⟶ 455:
|[[31 березня]] [[1998]]
|[[Xinerama]].<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 459 ⟶ 481:
|[[6 квітня]] [[2004]]
|Перший випуск від фонду [[X.Org Foundation]], включаючий XFree86 4.4RC2. Повний комплект для кінцевого пользователя. Видалення XIE, [[PHIGS|PEX]] та libxml2.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 484 ⟶ 507:
|[[21 грудня]] [[2005]]
|[[EXA]], значний [[рефакторинг]] коду.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref> Із одного набору [[сирцевий код|сирцевих кодів]] отримали модульну версію 7.0 та монолітну версію 6.9.
|-
Рядок 496 ⟶ 520:
|[[22 травня]] [[2006]]
|Покращення EXA; інтеграція [[Kdrive]]; [[AIGLX]]; покращення в підтримці [[операційна система|ОС]] та платформ.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 509 ⟶ 534:
|[[15 лютого]] [[2007]]
|Видалення LBX.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 531 ⟶ 557:
* Support for font catalogue directories in font path
* xdm: Xft support added.<ref>{{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}</ref>
|-
Рядок 585 ⟶ 612:
* [http://www.x.org/ X.Org Foundation]{{ref-en}} — офіційний веб-сайт.
* {{dmoz|World/Russian/Компьютеры/Программное_обеспечение/Операционные_системы/Графические_подсистемы/X-Window/}}
* [https://web.archive.org/web/20040805030657/http://xwinman.org/ Window Managers for X]{{ref-en}} — веб-сайт, присвячений різним віконним менеджерам X.
* [https://web.archive.org/web/20070515081139/http://dsywindows.sourceforge.net/wiki/index.php/Main_Page DsY]{{ref-en}} — розвиток проекту Y Window System.
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|archiveurl = https://www.webcitation.org/61965nrBo?url=http://7657709641123478801-a-1802744773732722657-s-sites.googlegroups.com/site/jonsmirl/graphics.html?attachauth=ANoY7cqfiMGEzvUGZZy85DlxoGB7_pyK-fGNu66s-fz4iCgKVnJCe33q08Ks11vmpOitR7a-fvzP8Uz-2XAa78ZnE4M9MefxZL7fTKE-G0vfdejU1B1SG8GeDyOoNf9r8IzzL5zpsnBHXI
|
|deadurl = no
}}
* {{cite web
Рядок 606 ⟶ 634:
}}
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20060102002339/http://freedesktop.org/~jg/roadmap.html
|archivedate = 2006-01-02
}}
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}
* {{cite web
Рядок 657 ⟶ 690:
}}
* {{cite web
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}}
Рядок 670 ⟶ 704:
* [[XFree86]] — протягом багатьох років була найпопулярнішою реалізацією, особливо на відкритих UNIX-подібних системах.
* [http://www.apple.com/macosx/features/x11/ Apple — Mac OS X — X11]{{ref-en}} — [[X11.app]], тісно інтегрована з [[Mac OS X]].
* [https://web.archive.org/web/20080511195725/http://sources.redhat.com/win32-x11/ Win32-x11] — X-сервер під Windows-системи, заснований на GDI/DirectX.
* [http://libw11.free.fr/ LibW11] — реализація Xlib під Windows-системи, що використовує виклики Win32 API.
| |||