Кантабрійські війни: відмінності між версіями

[[Файл:Bellum-Asturicum-Cantabricum.png|міні|ліворуч|250пкс|Військові походи римлян 26-25 років до н.е.]]У 25 році до н. е. розпочалася війна з астурійським союзом на чолі з головним вождем Гавсоном, які зуміли зібрати значні сили. Вони вийшли до річки [[Есла (річка)|Астури]] (сучасна річка Есла в провінції Леон, Іспанія), де зустрілися з римською армією на чолі із Титом Каризієм. останній зумів перетягнути на свій бік одне з астурійських племен — брігецинів, завдяки чому астури зазнали тяжкої поразки та відступили до міста Ланція, яке після запеклої оборони все ж таки впало. За допомогу римляном плем'я брігенцинів отримали значні земельні ділянки біля м. Бригантій (сучасне м. Ла-Корунья). Того ж року римляни продовжили наступ на кантабрів — у битвах на горі Віндій, біля міста Арацеллій, гори Медулла кантабри зазнали відчутних втрат. В останній битві війська кантабрів, що опинилися у безнадійній ситуації, вбили один одного, а жінки спалили себе живцем. Втім римляни захопили багату здобич й численних полонених. За ці успіхи римський сенат призначив Октавіану триумфтріумф, але той відмовився, демонструючи начебто скромність.

У 20 році до н. е. кантабри знову повстали. Проти них спрямовано армією на чолі із Марком Агріппою. Після кількох поразок, які спричинили значні втрати, Агріппа нарешті у 19 році до н. е. домігся вирішального успіху, знищив майже всіх кантабрів, які були здатні носити зброю, а тих, хто залишився в живих роззброїв і переселив на рівнину. За ці успіхи Октавіан август пропонував надати Агриппі триумфтріумф, проте той відмовився. Землі астурів й кантабрів розділено між провінціями Тарраконська Іспанія й Лузітанія. Військовою базою став табів легіонів (сучасне м. Леон, Іспанія) Разом з тим невелички сутички тривали до 16 року до н. е.