Чингісхан: відмінності між версіями

Темуджин народився в урочищі Делюн-Болдок на березі річки Онон в сім'ї [[Єсугей-Баатур|Єсугей-Баатура]] з роду [[Борджигін]] і його дружини [[Оелун]] з роду олхонутолхонутів, яку Єсугей відбив у меркитів[[Меркіти|меркита]] Єке-Чіледу. Хлопчик був названий на честь полоненого Єсугеєм татарського вождя Темуджина-Уге, якого Єсугей переміг напередодні народження сина і якостями якого захопився.

Рік народження Темуджина залишається до кінця не з'ясованим, оскільки основні джерела вказують на різні дати. За даними єдиного прижиттєвого джерела Мен-да Бей-лу (1221 рік) та згідно з розрахунками Рашид ад-Діна, зробленим ним на підставі справжніх документів з архівів монгольських ханів, Темуджин народився в [[1155]] році. «Історія династії Юань» не дає точної дати народження, а тільки лише називає тривалість життя Чингісхана — 66 років (з урахуванням умовного року внутрішньоутробного життя, яке рахується згідно з китайською і монгольською традицією підрахунку тривалості життя), що при відліку від відомої дати його смерті й дає як дату народження [[1162]] рік. Однак, ця дата не підкріплюється більш ранніми автентичними документами з монголо-китайської канцелярії [[XIII століття]]. Ряд вченихучених вказує на [[1167]] рік, але ця дата залишається найбільш вразливою для критики гіпотезою.

Новонароджений, як стверджують, стискав ву долоні згусток крові, що віщувало йому славне майбутнє володаря світу. Старий астролог на ім'я Сугуджин, що був родичем і головним радником Єсугея, передбачив чудову долю Темуджина: «Він виросте у великого воїна, що переможе всіх своїх ворогів і розширить країну своїми завоюваннями, що, врешті-решт, стане ханом усієї Татарії». Молодий батько Темуджина був, звичайно, дуже задоволений цими прогнозами, і коли, незабаром після цього Сугуджин помер, то він призначив сина Сугуджина — Карашера опікуном і наставником хлопчика. Батько вирішив дати молодому князю Темуджину таке навчання в ранньому віці, яке б як слід його підготувало до реалізації великого призначення, що було передбачено для нього.

Коли синові було 9 років, Єсугей-Баатур посватав його з [[Борте (дружина Чингісхана)|Борте]], 11-річною дівчинкою з роду унгіратунгіратів. Залишивши сина в родині нареченої до повноліття, щоб вони краще пізнали одне одного, він поїхав додому. Згідно з «ТаємноїТаємною історією», на зворотному шляху Єсугей затримався на стоянці татар, де був отруєний. Після повернення в рідний улус, він захворів і через три дні помер.

По смерті батька Темуджина, його прихильники покинули вдів (у Есугея було 2 дружини) і дітей Єсугея (Темуджина і його братів Хасар, Хачіуна, Темуге і від другої його дружини — Бектера і Бельгутая): голова клану тайчиутів вигнав сім'ю з насиджених місць, викравши всю худобу, що їм належала. Кілька років вдовиудови з дітьми жили в злиднях, поневірялися ву степах, харчуючись корінням, дичиною і рибою. Навіть вліткуулітку сім'я жила голодуючи, роблячи запаси на зиму.

Вождь [[Тангути|тангутів]], Таргутай-Кірілтух (далекий родич Темуджина), який оголосив себе володарем земель, колись зайнятих Єсугеєм, побоюючись помсти підростаючого суперника, став переслідувати Темуджина. Одного разу озброєний загін напав на стійбище сім'ї Єсугея. Темуджин спробував бігти, але був схоплений і взятий у полон. На нього наділи колодку — дві дерев'яні дошки з отвором для шиї, які стягувалися між собою. Колодка була болісним покаранням: людина не мала можливості сама ні поїсти, ні попити, ні навіть зігнати муху, що сіла йомуїй на обличчя.

Якось вночіуночі він знайшов спосіб вислизнути і сховатися в маленькому озері, занурюючись разом зіз колодкою у воду і виставляючи з води одні ніздрі. Тайчіути шукали його в цьому місці, однак не змогли виявити. Його помітив наймит зіз племені сулдус Сорган-Шира, який був серед них, але який не видав Темуджина. Він кілька разів проходив повз, заспокоюючи його і для інших вдаючи, що розшукує його. Коли нічні пошуки закінчилися, Темуджин виліз зіз води і пішов до оселі Сорган-Шира, сподіваючись на те, що той, врятувавши раз, допоможе і щеіще. Однак Сорган-Шира не захотів його заховати і вже збирався прогнати Темуджина геть, як раптом сини Сорган заступилися за втікача, якого потім сховали у возі з вовною. Коли з'явилася можливість відправити Темуджина додому, Сорган-Шира посадив його на кобилицю і забезпечив зброєю. Через деякий час Темуджин знайшов свою сім'ю. Борджигіни відразу ж перекочували на інше місце, і тайчіути не змогли їх знайти. У віці 11 років Темуджин подружився зі своїм ровесником знатного походження з племені джадаран — [[Джамуха Гурхан|Джамухой]], який пізніше став вождем цього племені. З ним у своєму дитинстві Темуджин двічі ставав [[Побратимство|побратимом]].

Кількома роками пізніше Темуджин одружився на своїй наречені Борте. Приданим Борте стала розкішна шуба. Темуджин незабаром попрямував до самого могутньогонаймогутнішого з тодішніх степових вождів — Тоорілу, хану племені [[Караїти|кереїтів]]. Тооріл був побратимом батька Темуджина, і йому вдалося заручитися підтримкою вождя кереїтів, нагадавши про цю дружбу і піднісши соболину шубу Борте. Після повернення Темуджина від Тогоро-хана, один старий-монгол віддав йому в служіння свого сина Джелме, що став одним з його полководців.