Польські легіони (1914—1918): відмінності між версіями

5 листопада [[1916]] р. на землях, зайнятих військами [[Центральні держави|Центральних держав]], монархи Австро-Угорщини та [[Німецька імперія|Німеччини]] проголосили створення Польського королівства. Було створено військову комісію, яка мала формувати збройні сили королівства – “Польську збройну силу” (“Польський вермахт”), союзні арміям Центральних держав. У вересні 1916 р. Польські легіони були виведені з фронту з метою доукомплектування та перетворення на Польську силу збройну. Однак у липні [[1917]] р. солдати І та ІІІ Бригад за ініціативою Ю. Пілсудського відмовилися присягати на вірність Німеччині, і Легіони було ліквідовано. На підставі ІІ бригади, що склала присягу, було створено Польський допоміжний корпус (7,5 тис. чол.), який в жовтні 1917 р. був відправлений на Буковину. В ніч на 16 лютого 1918 р. корпус на знак протесту проти умов [[Берестейський мир|Брестського миру]] вийшов з-під підпорядкування австро-угорської армії та, перейшов фронт під Раранчею (тепер [[Рідківці]]). та в [[Сороки (місто)|Сороках]] приєднався до [[2-й Польський корпус у Росії|2-го Польського корпусу]].