Вятська земля: відмінності між версіями

уточнення, вікіфікація
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (додано Категорія:Новоісторична Росія за допомогою HotCat)
(уточнення, вікіфікація)
'''В'я́тськаВя́тська земля́''' — історична область, державне утворення в басейні середньої та верхньої течій [[в'яткавятка|В'яткиВятки]] та [[чепцачепця (притока В'яткиВятки)|ЧепциЧепці]], на території сучасної [[росія|Росії]].
 
В'ятська земля сформувалась в [[XIII]][[XIV століття]] століттяхх в результаті об'єднання [[никуліцинська волость|Никуліцинської]] та [[котельницька волость|Котельницької]] волостей, які були утворені вихідцями із [[новгородська республіка|Новгородської республіки]], [[ростово-Суздальське князівство|Ростово-Суздальського князівства]] та південно-руських земель за участі в'ятських (північних) [[удмурти|удмуртів]]. Центром В'ятськоїВятської землі було місто [[кіров (місто)|В'яткаВятка]] (''Хлинов'').
 
Область вперше згадується під такою назвою приблизно [[1412]] року в енциклопедії єгипетського автора [[ал-Калкашанди]]. ВУ джерелах фігурує як [[віче]]ва республіка. Вища виконавча влада здійснювалась виборними на віче посадами. Деякі автори вважали В'ятськуВятську землю великокнязівським уділом. Але залежність від [[суздальсько-Нижньогородське князівство|Суздальсько-Нижньогородського]], [[галіцьке князівство|Галіцького]] та [[московське князівство|Московського князівств]] була формальною, скоріше за все вона була союзом. Короткий час ([[1468]]—[[1478]] роки), після походів хана [[Ібрагі]]ма країна була данницею [[казанське ханство|Казанського ханства]]. Більша за все вона мала союзні відносини з [[арська земля|Арським князівством]], частина жителів якого (удмурти, [[бесерм'яни]] і [[татари]]) в [[XV]][[XVI століття]] століттяхх мігрували до В'ятської землі на територію сформованого на Чепці автономного [[каринський стан|Каринського стану]]. З [[1489]] року після походу військ [[іван III Васильович|Івана III]] область була включена до складу [[московська держава|Московської держави]]. В'ятськаВятська влада була переселена у [[Підмосков'я]], [[арські князі]] були повернені. Вони розділили В'ятську землю на намісництва з центрами в містах [[Хлинов]], [[Котельнич]], [[орлов (місто)|Орлов]], [[Слободський]], а також [[Карино]], яке не було містом, але було резиденцією арських князів.
 
На [[1558]] рік В'ятськаВятська земля відновлює колишні кордони, центри намісництв стають волосними «пригородами» [[хлиновський повіт|Хлиновського повіту]]. [[1588]] року особливий статус Карино ліквідовується, а басейн Чепци входить до складу [[чистянський стан|Чистянського стану]] [[слободський повіт|Слободського повіту]] та [[чепецький стан|Чепецького стану]] Хлиновського повіту. В XVI—[[XVII століття]]х століттях В'ятськоюВятською землею керували приказні люди, яких посилали з [[москва|Москви]] (воєводи, під'яччі[[піддячий|піддячі]]), влада яких була обмежена городовими прикажчиками[[прикажчик]]ами, яких назначав цар з ряду «найкращих» в'ятчан, та виборними суддями, земськими старостами та ціловальниками[[ціловальник]]ами. В [[1610]] році було введене військове управління — воєвода, під'яччий, служиві люди. В першій половині XVII століття Хлинов, Котельнич та Орлов формально утворили один воєводський округ, а Слободський та [[Шестаков]] — інший. В другій половині XVII століття їх знову об'єднали. До [[1710]] року В'ятська земля зберігає автономію, потім включається до складу [[сибірська губернія|Сибірської губернії]]. В [[1719]] році область ліквідовується як єдине ціле та разом з [[кайгородський повіт|Кайгородським]] та [[кунгурський повіт|Кунгурським]] повітами [[пермська земля|Пермської землі]] утворює [[в'ятська провінція|В'ятську провінцію]] Сибірської, а з [[1727]] року — [[казаснька губернія|Казанської губернії]]. В [[1780]] році провінція входить в склад [[в'ятське намісництво|В'ятського намісництва]], а в [[1797]]—[[1927]] роках — [[в'ятськавятська губернія|В'ятськоїВятської губернії]].
 
=== Див. також ===
* Луппов П. Н. Исторический очерк Вятского края//Вятский край. Вятка, 1929;
* Очерки истории Кировской области. Киров, 1972;
* Макаров Л. Д. Славяно-русское заселение бассейна р. Вятки и исторические судьбы удмуртов Вятской земли в XII—XVI веках//Материалы по истории Удмуртии (с древнейших времён и до сер. XIX  в.). Ижевск, 1995.
* {{Туганаєв}}