Відмінності між версіями «Кавалерійська дивізія»

Коректура
(Коректура)
'''Кавалерійська дивізія''' '''''(кд)''''' — основне тактичне [[Військове з'єднання|з'єднання]] в [[кавалерія|кавалерії]] армій багатьох країн з 19XIX ст. до середини [[20 століття|XX століття]]. Призначалася для виконання різних бойових завдань, головним чином у рухомих формах бойових дій, у складі [[Кавалерійський корпус|кавалерійського корпуса]], [[Загальновійськова армія|польової (загальновійськової) армії]] й самостійно. У Червоній Армії кавалерійські дивізії виконували [[бойове завдання|бойові завдання]] також у складі [[кінна армія|кінних армій]] і [[Кінно-механізована група|кінно-механізованих груп]] (КМГ).
 
== Історія ==
 
Уперше кавалерійська дивізія була створена у французькій армії [[Наполеон I|Наполеона I]] на початку [[19 століття|XIX століття]]. Складалася з 2 [[Бригада (військова справа)|бригад]] по 2 [[кавалерійський полк|кавалерійських полки]] й входила до складу кавалерійського або [[армійський корпус|піхотного корпусів]]. У Російській імперії в [[1812]] було сформовано 16 кавалерійських дивізій 3-х бригадного складу (2 [[Драгуни|драгунські]] й 1 [[Легка кіннота|легкої кавалерії]]), які зіграли велику роль у [[Франко-російська війна 1812|франко-російській війні 1812]]. Склад кавалерійської дивізії був різним: 1-аша гвардійська дивізія мала 4 кірасирських полку, а 2-ага гвардійська — кінногвардійський, [[Улани|уланський]], [[Гусари (рід кавалерії)|гусарський]] і лейб-козачий полки. Усі кавалерійські дивізії включали кінно-гренадерський, драгунський, уланський, гусарський і козачий полки. Незалежно від кількості полків кожна кавалерійська дивізія складалася з 2 бригад.
 
Перед початком 1-ої[[Перша світова війна|Першої світової війни]] кавалерійська дивізія в російській армії складалася з 4 полків (драгунського, уланського, гусарського й козачого) по 6 ескадронів, кінно-артилерійського дивізіону (12 гармат), кінно-кулеметної (8 кулеметів) і кінно-саперної команд. Чисельність особового складу кавалерійської дивізії сягала 4 тис. чол.
 
Кавалерійська дивізія [[Імперська армія Німеччини|німецької імператорської армії]] включала 3 бригади по 2 полку в кожній (у полках по 4 ескадрони), кінно-артилерійський і [[Єгер (військова справа)|єгерський]] батальйони кулеметну роту (6 кулеметів), загін саперів і [[Загін (армія)|загін]] зв'язку; усього в дивізії налічувалося 4200 чол.
Кавалерійська дивізія англійської армії складалася з 12 полків (по 3 ескадрону в кожному) і нараховувала 9 тис. чол.
 
На початку 1-оїї світової війни країни Антанти мали в діючій армії 49 кавалерійських дивізій ([[Росія]] — 36, [[Франція]] — 10, [[Велика Британія]] — 1, [[Бельгія]] — 1, [[Сербія]] — 1), а Німеччина й [[Австро-Угорщина]] 22 дивізії. У ході війни кавалерійські дивізії у країнах обох коаліцій, як правило, входили до складу польових армій і в основномуздебыльшого використовувалися для рішення тактичних завдань.
 
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Червоній армії було 9 кавалерійських та 4 гірсько-кавалерійських дивізії. Кавалерійська дивізія включала 4 кавалерійські полки, [[танковий полк]], окремий кінно-артилерійський та зенітно-артилерійський дивізіони й інші спеціальні частини. За штатами воєнного часу в кавалерійській дивізії передбачалося мати: 9240 чол., 64 [[Легкий танк|легких танкатанки]], 18 [[Бронеавтомобіль|бронемашин]], 32 польових, 16 [[Протитанкова гармата|протитанкових]], 20 [[зенітна гармата|зенітних гармат]], 64 [[міномет|міномети]]а. Фактично до початку війни кавалерійські дивізії мали в середньому по 6 тис. чол. У липні — серпні 1941 за рішенням [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]] були створені легкі кавалерійські дивізії (близько 3 тис. чол.).
 
До кінця 1941 [[Червона Армія]] мала 82 кавалерійські дивізії.
 
== Література ==
* П л и е вПлиев И. А. Через Гоби и Хинган. М., 1965;
* П л и е вПлиев И. А. Дорогами войны. Орджоникидзе, 1973.
 
== Джерела ==
20 088

редагувань