Архітектурна акустика: відмінності між версіями

У закритих приміщеннях більш-менш великого розміру слухач сприймає , крім прямого звуку , ще й ряд його запізнілих повторень , обумовлених відображеннями від обмежуючих поверхонь і швидко наступаючи один за одним. Під час відбиття звуку, його енергія поглинається, кожні наступні повтори стають більш слабшими. За умов вимкнення джерела звуку, кількість відображеної енергії буде затухати до моменту її повного зникнення. Процес поступового затухання звуку називається реверберація. Тривалість реверберації є найважливішим чинником, що визначає акустичне якість залів. При надмірно повільному згасанні звучання мови і музики виявляється недостатньо чітким , при короткій реверберації мова звучить занадто глухо , а музичні звучання втрачають злитість і виразність. Навіть при оптимальному значенні часу реверберації акустичні властивості зали можуть дуже відрізнятися на різних направленнях через відмінність в шляхах , котрі проходять відображення від джерела звуку до слухача. Найбільш сприятливі умови різні не тільки для мови і музики , а й для музичних творів різного характеру ( камерна , естрадна , симфонічна музика).

Тому акустичне проектування концертних залів (вибір форми , розміщення слухачів , обробка обмежуючих поверхонь розсіюючими і поглинаючими конструкціями , застосування підвісних відбивачів і т.д.) нерідко вимагає компромісних рішень . У залах великої місткості умови чутності можуть бути поліпшені застосуванням електроакустичних систем .Відбиття, Поглинання і Проходження звуку .

Раніше до складу Архітектурної акустики включали питання ізоляції приміщень від проникаючих ззовні звуків; тепер ці проблеми виділилися в самостійну область - будівельну акустику. Методами Архітектурної акустики. користуються також в техніці боротьби з шумом в приміщеннях. Поширення звуку в замкнутому просторі. Відкритий простір → прямий звук Замкнутий простір → прямий звук + ранні відбиття + реверберація. [[File:Poglos - skladniki.svg|thumb|right|Типова структура послідовності звукових сигналів, що пиймаються в певній точці замкнутого приміщення при імпульсному збуджуючому сигналі. ]] При експериментальному дослідженні акустичних властивостей приміщень часто використовують імпульсний сигнал як джерело звуку. При цьому фіксують послидовністьпослідовність прийнятих прямого та відбитіх від поверхонь сигналів. По гоизнталі видкладено час, а по вертикалі -- інтенсивність принятих сигналів в [[децибел|децибелах]].

- Волокнисті матеріали, виконані також у вигляді плит , виготовлених з мінеральної або скловати , синтетичних або деревних волокон . Лицьова поверхня даних матеріалів може бути оброблена спеціальними фарбами ( пористими ) , що пропускають повітря , покрита акустично прозорими тканинами або нетканих матеріалів , а також у разі відсутності фарбувального або тканинного шару може мати зовнішню захист з перфорованого матеріалу (металу , дерева та ін )