Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Юсю таблицю прибирать не треба. Якщо хочете - прибирайте "порівняльні" стовбчики (з іншомовними системами), українські - 100% залишаються
Немає опису редагування
Рядок 6:
 
== Історія ==
Тривалий час для транскрипції японських слів засобами української мови опиралися на [[Система Поліванова|російську систему транскрипції на російську кирилицю [[Система Поліванова|Євгенія Поліванова]] (створена у 1917, опублікована в 1930 році), яка поєднує особливості транскрибування систем латинізації [[Система Хепберна|Хепберна]] та {{нп|кунрей-сікі||en|Kunrei-shiki romanization}}. Проте питання цявикористання цієї системи абсолютно не придатна для транскрипції японськоїукраїнською мовимовою українською,є дискусійним оскільки система Поліванова побудована на основі правил російськомовної фонетики і не підходитьцілком дляточно відтвореннявідтворює звучання деяких японських складів українською. ЯкНа зазначаютьдумку мовознавці,деяких мовознавців українська мова посідає проміжне становище щодо можливостей передачі японських приголосних (особливо м'яких) між системами Хепберна та Поліванова<ref name="Сучасна японська літературна мова">{{книга|автор=Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю.|заголовок=Сучасна японська літературна мова|місце={{К.}}|видавництво=Видавничий дім Дмитра Бураго|рік=2012|сторінки=113-116|том=1|isbn=978-966-489-164-3}}</ref>.
 
== Перелік українських систем ==
Рядок 149:
{| class="wikitable" style="border: none; background: none;"
! colspan="1" rowspan="1" style="border: none; background: none;" |[[Файл:Pfeil_SO.svg|none|link=|20px]]
! colspan="6" style="padding: 5px; background: powderblue;" | Українські системи <!--|| colspan="3" style="background: powderblue;"| Латинські системи || colspan="1" style="background: powderblue;"| Інші-->
|-
!Риса
Рядок 158:
!Рубель<br/>(2009)
!Коваленко<br/>(2012)
<!--!Гепберн, онов.<br/>(1954)
!Кунрей-сікі
!Ніхон-сікі
!Поліванов (1930)-->
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі голосні]] /oː, uː/
Рядок 169 ⟶ 170:
| о, у
| ō, ӯ
<!--| ō, ū
| ô, û
| ō, ū
| о:, у:-->
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /іː/
Рядок 180 ⟶ 182:
| і / ії
| ії
<!--| ii
|
|
| и:-->
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /eː/
Рядок 191 ⟶ 194:
| ей
| ей
<!--| ei
|
|
| эй-->
|-
!Дифтонги<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
Рядок 202 ⟶ 206:
| ай, ій, уй, ей, ой
| ай, ій, уй, ей, ой
<!--| ai, ii, ui, ei, oi
|
|
| ай, ий, уй, эй, ой-->
|-
!На межі складу<br/>/a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/
Рядок 213 ⟶ 218:
| —<ref name="На практиці/>
| аї, ії, уі, еї, оі
<!--| ai, ii, ui, ei, oi
|
|
| аи, ии, уи, эи, ои-->
|-
!В кінці слова<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
Рядок 224 ⟶ 230:
| аї, ії, уї, еї, ої
| ай, ій, уй, ей, ой
<!--| ai, ii, ui, ei, oi
|
|
| ай, ий, уй, эй, ой-->
|-
![[Глухість|Глухі голосні]] /i, u/
Рядок 235 ⟶ 242:
| і, у
| і, у
<!--| i, u
|
|
| и, у-->
|-
!Сполучення /ie/
Рядок 246 ⟶ 254:
| іе
| іє
<!--| ie
|
|
| иэ-->
|-
!Сполучення /juː/
Рядок 257 ⟶ 266:
| ю
| ю̄
<!--| yū
|
|
| ю:-->
|-
!Сполучення /ɴi/ んい
Рядок 268 ⟶ 278:
| н'і
| н'ї
<!--| n'i
|
|
| нъи-->
|-
!Сполучення /ɴe/ んえ
Рядок 279 ⟶ 290:
| н'е
| н'є
<!--| n'е
|
|
| нъэ-->
|-
!Сполучення /ɴm, ɴb, ɴp/
Рядок 290 ⟶ 302:
| мм
| мм
<!--| nm, nb, np
|
|
| мм-->
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі приголосні]]
Рядок 301 ⟶ 314:
| подвоєння
| подвоєння
<!--| подвоєння
|
|
| подвоєння-->
|-
!っち
Рядок 312 ⟶ 326:
| ччі
| ччі
<!--| tchi
|
|
| тти-->
|-
!っつ
Рядок 323 ⟶ 338:
| ццу
| ццу
<!--| ttsu
|
|
| тцу-->
|-
! [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|Велярний]] [g]
Рядок 334 ⟶ 350:
| ґ
| ґ
<!--| g
| g
| g
| gг-->
|-
! [[Шиплячі приголосні|Шиплячі]] [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ]
Рядок 345 ⟶ 362:
| ш, дж, ч
| ш, дж, ч
<!--| sh, j, ch
| s, z, t
| s, z, t
| с, дз, т-->
|-
![[し]] [ɕi]
| ші || сі || сі / <span style='color: green'>ші</span> || ші || ші || ші <!--|| shi || si || si || си-->
|-
!しゃ [ɕa]
| шя || ся || ся / <span style='color: green'>шя</span>|| шя || шя || шя <!--|| sha || sya || sya || ся-->
|-
!しゅ [ɕu]
| шю || сю || сю / <span style='color: green'>шю</span> || шю || шю || шю <!--|| shu || syu || syu || сю-->
|-
!しょ [ɕo]
| шо || сьо || сьо / <span style='color: green'>шьо</span> || шьо || шьо || шьо <!--|| sho || syo || syo || сё-->
|-
!じ [d͡ʑi]
| дзі || дзі || дзі / <span style='color: green'>джі</span> || дзі || джі || джі <!--|| ji || zi || zi || дзи-->
|-
!じゃ [d͡ʑa]
| дзя || дзя || дзя / <span style='color: green'>джя</span> || дзя || джя || джя <!--|| ja || zya || zya || дзя-->
|-
!じゅ [d͡ʑu]
| дзю || дзю || дзю / <span style='color: green'>джю</span> || дзю || джю || джю <!--|| ju || zyu || zyu || дзю-->
|-
!じょ [d͡ʑo]
| дзьо || дзьо || дзьо / <span style='color: green'>джьо</span> || дзьо || джьо || джьо <!--|| jo || zyo || zyo || дзё-->
|-
!ち [t͡ɕi]
| чі || ці || ті / <span style='color: green'>чі</span> || чі || чі || чі <!--|| chi || ti || ti || ти-->
|-
!ちゃ [t͡ɕa]
| чя || ця || тя / <span style='color: green'>чя</span> || чя || чя || чя <!--|| cha || tya || tya || тя-->
|-
!ちゅ [t͡ɕu]
| чю || цю || тю / <span style='color: green'>чю</span>|| чю || чу || чю <!--|| chu || tyu || tyu || тю-->
|-
!ちょ [t͡ɕo]
| чо || цьо || то / <span style='color: green'>чьо</span> || чьо || чо || чьо <!--|| cho || tyo || tyo || тё-->
|-
|}