Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м див. джерело
Не туліть к статтю про українські системи транскрибування, інфу про російську, Поліванова.
Рядок 6:
 
== Історія ==
Тривалий час для транскрипції японських слів засобами української мови опиралися на [[Система Поліванова|російську систему транскрипції на російську кирилицю [[Система Поліванова|Євгенія Поліванова]] (створена у 1917, опублікована в 1930 році), яка поєднує особливості транскрибування систем латинізації [[Система Хепберна|Хепберна]] та {{нп|кунрей-сікі||en|Kunrei-shiki romanization}}. Проте питання використання цієїця системи абсолютно не придатна для транскрипції українськоюяпонської мовоюмови є дискусійнимукраїнською, оскільки система Поліванова побудована на основі правил російськомовної фонетики і не цілкомпідходить точнодля відтворюєвідтворення звучання деяких японських складів українською. НаЯк думкузазначають деяких мовознавцівмовознавці, українська мова посідає проміжне становище щодо можливостей передачі японських приголосних (особливо м'яких) між системами Хепберна та Поліванова<ref name="Сучасна японська літературна мова">{{книга|автор=Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю.|заголовок=Сучасна японська літературна мова|місце={{К.}}|видавництво=Видавничий дім Дмитра Бураго|рік=2012|сторінки=113-116|том=1|isbn=978-966-489-164-3}}</ref>.
 
== Перелік українських систем ==
Рядок 149:
{| class="wikitable" style="border: none; background: none;"
! colspan="1" rowspan="1" style="border: none; background: none;" |[[Файл:Pfeil_SO.svg|none|link=|20px]]
! colspan="6" style="padding: 5px; background: powderblue;" | Українські системи || colspan="3" style="background: powderblue;"| Латинські системи || colspan="1" style="background: powderblue;"| Інші
|-
!Риса
Рядок 161:
!Кунрей-сікі
!Ніхон-сікі
!Поліванов (1930)
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі голосні]] /oː, uː/
Рядок 173 ⟶ 172:
| ô, û
| ō, ū
| о:, у:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /іː/
Рядок 185 ⟶ 183:
|
|
| и:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /eː/
Рядок 197 ⟶ 194:
|
|
| эй
|-
!Дифтонги<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
Рядок 209 ⟶ 205:
|
|
| ай, ий, уй, эй, ой
|-
!На межі складу<br/>/a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/
Рядок 221 ⟶ 216:
|
|
| аи, ии, уи, эи, ои
|-
!В кінці слова<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
Рядок 233 ⟶ 227:
|
|
| ай, ий, уй, эй, ой
|-
![[Глухість|Глухі голосні]] /i, u/
Рядок 245 ⟶ 238:
|
|
| и, у
|-
!Сполучення /ie/
Рядок 257 ⟶ 249:
|
|
| иэ
|-
!Сполучення /juː/
Рядок 269 ⟶ 260:
|
|
| ю:
|-
!Сполучення /ɴi/ んい
Рядок 281 ⟶ 271:
|
|
| нъи
|-
!Сполучення /ɴe/ んえ
Рядок 293 ⟶ 282:
|
|
| нъэ
|-
!Сполучення /ɴm, ɴb, ɴp/
Рядок 305 ⟶ 293:
|
|
| мм
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі приголосні]]
Рядок 317 ⟶ 304:
|
|
| подвоєння
|-
!っち
Рядок 329 ⟶ 315:
|
|
| тти
|-
!っつ
Рядок 341 ⟶ 326:
|
|
| тцу
|-
! [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|Велярний]] [g]
Рядок 353 ⟶ 337:
| g
| g
| г
|-
! [[Шиплячі приголосні|Шиплячі]] [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ]
Рядок 365 ⟶ 348:
| s, z, t
| s, z, t
| с, дз, т
|-
![[し]] [ɕi]
| ші || сі || сі / <span style='color: green'>ші</span> || ші || ші || ші || shi || si || si || си
|-
!しゃ [ɕa]
| шя || ся || ся / <span style='color: green'>шя</span>|| шя || шя || шя || sha || sya || sya || ся
|-
!しゅ [ɕu]
| шю || сю || сю / <span style='color: green'>шю</span> || шю || шю || шю || shu || syu || syu || сю
|-
!しょ [ɕo]
| шо || сьо || сьо / <span style='color: green'>шьо</span> || шьо || шьо || шьо || sho || syo || syo || сё
|-
!じ [d͡ʑi]
| дзі || дзі || дзі / <span style='color: green'>джі</span> || дзі || джі || джі || ji || zi || zi || дзи
|-
!じゃ [d͡ʑa]
| дзя || дзя || дзя / <span style='color: green'>джя</span> || дзя || джя || джя || ja || zya || zya || дзя
|-
!じゅ [d͡ʑu]
| дзю || дзю || дзю / <span style='color: green'>джю</span> || дзю || джю || джю || ju || zyu || zyu || дзю
|-
!じょ [d͡ʑo]
| дзьо || дзьо || дзьо / <span style='color: green'>джьо</span> || дзьо || джьо || джьо || jo || zyo || zyo || дзё
|-
!ち [t͡ɕi]
| чі || ці || ті / <span style='color: green'>чі</span> || чі || чі || чі || chi || ti || ti || ти
|-
!ちゃ [t͡ɕa]
| чя || ця || тя / <span style='color: green'>чя</span> || чя || чя || чя || cha || tya || tya || тя
|-
!ちゅ [t͡ɕu]
| чю || цю || тю / <span style='color: green'>чю</span>|| чю || чу || чю || chu || tyu || tyu || тю
|-
!ちょ [t͡ɕo]
| чо || цьо || то / <span style='color: green'>чьо</span> || чьо || чо || чьо || cho || tyo || tyo
|| тё-
|}