Вікіпедія

Православна церква Чеських земель і Словаччини: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Pavlo4 (обговорення | внесок)
813 редагувань
м Скасування редагування № 24299811 користувача Ahonc (обговорення)Може досить повертати виправлений на застарілу інформацію?
Мітка: Скасування
Скасовано останнє редагування (Pavlo4) і відновлено версію 24299811 Ahonc
Рядок 1:
{{Ana|Православна церква Чеських земель і Словаччини}}
 
{{Церква|назва=Православна церква в чеських землях і в Словаччині<br> <small>{{lang-cs|Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku}}<br> {{lang-sk | Pravoslávna cirkev v českých krajinách a na Slovensku}} <br> {{lang-chu|{{noitalic | Православна це́рковь въ че́шскіхъ землѧхъ и҆ въ Слова́кїи}}}}</small>|прапор=|опис прапора=|герб=Čs. pravoslavná církev.jpg|опис герба=|фото=Presov slovakia 1171.JPG|підпис={{нп|Собор Святого Олександра Невського (Пряшів) | Собор Олександра Невського | sk | Chrám svätého Alexandra Nevského (Prešov)}}|засновник=Рівноапостольні [[Кирило і Мефодій]] (згідно з церковним переданням)|дата заснування=863|самостійність=[[1951]] від РПЦ|визнання=1998|перший предстоятель=|останній предстоятель=|предстоятель=[[Ростислав (Ґонт)]], архієпископ [[прешівська єпархія | Пряшівський]], [[митрополит чеських земель та Словаччини]]|центр=[[Прага]], [[Чехія]] <br> [[Прешов]], [[Словаччина]]|кафедра=|резиденція=[[Прешов]]|територія={{ПрТ|Чехія}}, {{ПрТ|Словаччина}}|закордоном=|мова=|музика=|календар=[[Новоюліанський календар | новоюліанський]] <ref> [http://www.liturgica.ru/bibliot/kalender.html В. Ф. Хулап Реформа календаря і пасхалії: історія і сучасність]. </ref>|єпископи=6|єпархії=4|семінарії=|монастирі=|парафії=|священики=|ченці=|вірні=69 666|веб-сайт=https://orthodox.sk}}
[[Файл:Pravoslavny katedralni chram sv. Cyrila a Metodeje Resslova Praha.jpg|thumb|350px|Кафедральний собор св Кирила і Мефодія у Празі]]
'''Православна церква в чеських землях і в Словаччині''' ({{lang-cz|Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku}})&nbsp;— [[автокефальна церква|автокефальна]] [[помісна церква|помісна]] [[православ'я|православна]] церква, що має 14-те місце в [[диптих (релігія)|диптиху]] автокефальних помісних Церков. Юрисдикція&nbsp;— [[Чехія]] і [[Словаччина]].
 
== Історія ==
{{main|Історія Православної церкви вЧеських чеських земляхземель і в СловаччиніСловаччини}}
 
На території [[Великоморавське князівство|Великоморавського князівства]] християнство прийшло у [[863]] році завдяки місіонерській діяльності рівноапостольних [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]]. Пізніше однак християнство на чеських і словацьких землях розвивалося під опікою [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]], а православ'я утрималось лише у Мукачівській єпархії, що охоплювала переважно територію [[Підкарпатська Русь|Карпатської України]]. В результаті [[Ужгородська унія|Ужгородської унії]] [[1646]] року більшість священнослужителів цієї єпархії ввійшли в унію з Римо-католицькою церквою.
Рядок 11:
[[1863]] року на території Словаччини та Чехії були організовані православні громади, що підлягали [[Буковинська митрополія|Буковинській митрополії]]. Проте більшість православних на території Чехії та Словаччини були підпорядковані [[Сербська православна церква|Сербській православній церкві]].
 
В [[1903]] у [[Прага|Празі]] виникло товариство "«Православна бесіда"». В роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] члени товариства були переслідувані [[Австро-угорська імперія|Австро-угорською]] владою, що вважала їх небезпечними.
 
=== Становлення церкви ===
Рядок 17:
Становлення Чехословацької православної церкви було пов'язане із кризою, яку пережила католицька церква на цих землях після Першої світової війни, а також загальною активізацією національно-визвольного та релігійного руху на цих теренах.
 
Ще напередодні Першої світової війни канонічність сербської юрисдикції в Чехії, Словаччині та на [[Підкарпатська Русь|КарпатськійПідкарпатській УкраїніРусі]] була поставлена під сумнів Константинопольським та Московським патріархами. Ряд священиків та монахів були висвячені в монастирях Росії та Константинополя. Крім того, Константинопольський патріарх Іоаким ІІІ призначив екзархом у Галичині й Угорській Русі архієпископа [[Антоній (Храповицький)|Антонія (Храповицького)]]. Сучасники пояснювали діяльність патріарха тим, що СПЦ не могла виконувати своїх функцій у зв'язку з жорстким контролем австро-угорської влади, і, таким чином, залишила напризволяще православний рух в імперії.
 
1920 року в Празі адвокат Мілош Червінка реорганізував товариство «Православна бесіда» у «Православну Чеську релігійну громаду», статути якої затвердила 31 березня 1922&nbsp;року чехословацька влада. Члени цієї православної громади хоча й визнавали верховенство СПЦ, але прагнули мати свого єпископа.
 
Одночасно, загальне невдоволення й критика Римського єпископату спровокувала до [[схизма|схизми]], та створення у [[1920]] році [[Чехословацька гуситська церква|гуситської церкви]].
В процесі її формування, відокремилася група, що поставила собі за мету відродження у Чехії та Словаччині Кирило-мефодіївської традиції і відродження слов'янського обряду (глаголичного). На чолі цього руху стояв ксьондз [[Матей Павлик|Матєй Павлік]] (чеськ. ''Matěj Pavlík''), який 1921 року встановив контакт із [[Сербська православна церква|Сербським патріархатом]] і прийнявши ім'я ҐораздаГоразда ІІ отримав єпископську хіротонію в [[Белград]]і.
 
У перші роки свого існування ця церква була підпорядкована Сербській православній церкві і переважно складалася з колишніх вірних католицької церкви.
 
15 червня 1922&nbsp;року на загальних зборах православної громади було обрано єпископом для території Чехії, Моравії та Сілезії архімандрита Антоніна (Брабец,Брабеца) ''(Antonín Jindřich Brabec''), який до цього тривалий час був душпастирем Чехів [[Волинь|Волині]]. 30 серпня 1922&nbsp;року Міністерство шкіл і народної освіти затвердило рішення зборів. Цього ж дня було розіслано листи до Константинопольського патріарха Мелетія (Метаксакиса), сербського патріарха Димитрія (Павловича), голови РПЦ за кордоном митрополита Антонія (Храповицького), керуючого РПЦ в Західній Європі митрополита Євлогія (Георгієвського). Від двох останніх СаватійСавватій (Врабец) отримав вітальні телеграми.
 
Члени «Православної Чеської релігійної громади» звернулися до сербського патріарха з проханням висвятити СаватіяСавватія єпископом. Синод сербської церкви відмовив. Тоді Антонін (Брабец), заручившись підтримкою жителів 28 сіл Підкарпатської Русі, подав 30 грудня 1922&nbsp;року прохання про хіротонію до Константинополя. Константинопольський патріарх Мелетій (Метаксакис) 4 березня 1923&nbsp;року висвятив СаватіяСавватія в архієпископи з титулом «архієпископ Празький і всієї Чехословаччини». 6 березня 1923&nbsp;року було видано [[томос]], який затвердив це призначення.
 
Згідно з розпорядженням патріарха Мелетія на території Чехословаччини мали утворюватися три єпархії: Празька, Моравська та Карпатська. Про видання [[томос]]у було повідомлено офіційним листом митрополита Антонія (Храповицького), а 1 червня 1923&nbsp;року його прийняв до відома архієрейський собор [[Російська православна церква|РПЦ]]. Сербський синод висловив рішучий протест проти дій Константинопольського патріарха. Таким чином, на території Чехословаччини декілька років діяли одночасно дві юрисдикції: сербська та константинопольська.
Рядок 33 ⟶ 34:
Згодом, під тиском уряду Югославії чехи були змушені визнати юрисдикцію сербської церкви.
 
Крім того, Чехословацька влада підтримувала саме ҐораздаГоразда II. [[1925]] року народний синод офіційно проголосив створення ПравославноїЧехословацької православної церкви в Чехословаччині, що залишалась під юрисдикцією Сербського патріархату. У 1926 до неї приєдналися і більшість вірних Константинопольського патріархату.
 
=== Воєнний та повоєнний періоди ===
Рядок 40 ⟶ 41:
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та зайняття Чехословаччини військами [[СРСР]], [[1946]] року Чехословацька православна церква була переведена від сербської церкви під юрисдикцію [[Російська православна церква|Московської патріархії]], та була реорганізована в екзархат.
 
[[1950]] року внаслідок "«скасування"» (під тиском радянських спецслужб) [[Ужгородська унія|Ужгородської унії]] до православної церкви були долучені також [[Словацька греко-католицька церква|греко-католики Словаччини]], щоправда у 1968 році чехо-словацька греко-католицька церква відродила своє існування.
 
[[9 вересня]] [[1951]] року [[Російська православна церква]] визнала автокефалію "Православній церкві в Чехословаччині". Константинопольський патріархат тривалий час не визнавав благословення [[Російська православна церква|РПЦ]] на автокефалію "Православній церкві в Чехословаччині" і визнав автокефалію лише 9 вересня [[1998]] року новій Церкві, під новою назвою "Православна церква в Чехії та Словаччині". ▼
 
▲[[9 вересня]] [[1951]] року [[Російська православна церква]] визнала автокефалію "Православній церкві в Чехословаччині". Константинопольський патріархат тривалий час не визнавав благословення [[Російська православна церква|РПЦ]] на автокефалію "Православній церкві в Чехословаччині" і визнав автокефалію лише 9 вересня [[1998]] року новій Церкві, під новою назвою "Православна церква в Чехії та Словаччині".
== Сучасність ==
{{main|Православ'я в Чехії}}Станом на 1 [[Січень|січня]] [[2019]] року в Чехії крім "Православної церкви в чеських землях" (чеськ. ''Pravoslavná církev v českých zemích''), зареєстровані Міністерством Культури Чеської Республіки та фінансуються з державного бюджету ще дві православні Церкви з офіційними назвами "Російська православна церква, подвір'я патріарха московського та всієї Русі в Чеській Республіці" (чеськ. ''Ruská pravoslavná církev, podvorje patriarchy moskevského a celé Rusi v České republice''), Стара православна церква "Церква Святого Григорія Просвітителя" (чеськ. ''Církev Svatého Řehoře Osvětitele'').<ref>{{Cite web|url=https://www.mkcr.cz/data-registrace-cirkvi-a-nabozenskych-spolecnosti-a-svazu-cirkvi-a-nabozenskych-spolecnosti-408.html|title=Data registrace církví a náboženských společností a svazů církví a náboženských společností|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=чеською|accessdate=}}</ref> Також в Чехії, зокрема в [[Прага|Празі]] та [[Карлові Вари|Карлових Варах]], діють парафії [[Російська православна церква|РПЦ]] зі статусом [[Ставропігія|ставропігії]].
 
== Предстоятелі ==
Рядок 55 ⟶ 53:
# [[Миколай (Коцвар)|Миколай (Мікулаш Коцвар)]] ([[2000]]&nbsp;— [[30 січня]] [[2006]])
# [[Христофор (Пулец)|Христофор (Радім Пулець)]] ([[28 травня]] [[2006]]&nbsp;— [[12 квітня]] [[2013]])
# [[Ростислав (архієпископ Пряшівський)|Ростислав (Ондрей ҐонтГонт)]] (з [[11 січня]] [[2014|2014 —]])
 
== Устрій ==
Рядок 62 ⟶ 60:
 
На території Чехії:
* [[Празька єпархія|Празька православна єпархія]]&nbsp;— архієпископ празький та чеських земель Михаїл (Міхал Дандар)
* [[Оломоуцько-Брненська єпархія|Оломоуцько-Брнєнська єпархія Православної церкви в чеських землях і в Словаччині]]&nbsp;— архієпископ Оломоуцький і БрнєнськийБрненський Сімеон (Радівой Яковлевич)
 
На території Словаччини:
* [[Пряшівська православна єпархія]]&nbsp;— архієпископ Пряшівський, митрополит чеських земель та Словаччини [[Ростислав (Гонт)|Ростислав (Ґонт);]]<ref>{{Cite web|url=https://orthodox.sk/schematizmus/pe-pravoslavna-eparchia/|title=Prešovská pravoslávna eparchia - Oficiálna stránka - Pravoslávnej cirkvi na Slovensku|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=словацькоюsk-SK|accessdate=2019-01-06}}</ref>
* [[Михалівсько-Кошицька єпархія|Михалівсько-Кошицька православна єпархія]] в Михайлівцях]]&nbsp;— архієпископ Михайлівсько-кошицький [[Георгій (Странський)|Георгій]] (чеськsk. ''Rudolf Jiři Stránský''Juraj)]].
 
== Посилання ==
* [http://pp-eparchie.cz/ Офіційні сторінкиСайт Празької православної єпархії]
* [http://www.orthodox.sk Офіційні сторінкиСайт Православної церкви в СловаччиніСловаччини]
* [http://www.ob-eparchie.cz/ Офіційні сторінкиСайт Оломоуцько-Брнєнська єпархія Православної церкви в чеських землях і вБрненської Словаччинієпархії]
* [http://www.hlas.pravoslavi.cz/ Архів сторінокСайт єдиного чеського православного видання чеською "«Голос Православ'я"» (''Hlas Pravoslaví'')]
 
== Див. також ==
 
* [[Теодор Гейда]]▼
*[[Історія Православної церкви в чеських землях і в Словаччині]]
*[[Православ'я в Чехії]]
*[[Саватій (Врабець)|Антонін Їндржіх Врабець]]
▲*[[Теодор Гейда]]
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Православна_церква_Чеських_земель_і_Словаччини