Гуслі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Turaids (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
уточнення
Рядок 1:
[[Файл:Slovisha gusli.jpg|thumb|Гуслі гусляра Словіші XI століття (Новгород)]]
 
'''Гу́слі''', ('''гу́сла''' ({{lang-orv|гусли}}, від ''густи'') — найстародавніший [[щипкові музичні інструменти|щипковий музичний інструмент]], що був дуже популярним у [[Київська Русь|Київській Русі]]. Зображення гуслівгусел знаходимо на фресках того часу.
 
У гуслях [[струна|струни]] натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.
Рядок 7:
Виконавець на гуслах називається '''гуслярем'''.
 
За однією з версій, саме від гуслівгусел походить інший народний музичний інструмент, що став символом [[українці]]в&nbsp;— [[бандура]]. Якщо додати до гуслівгусел 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей&nbsp;— ось і вийде бандура.<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/04/12/120331/ В Києві покажуть історичні музичні інструменти]</ref> Куліш гадав, що бандура поступалася першим місцем тільки гуслям, які, згідно з переказом про царя Давида, були присвоєні особам духовного сану або тим, хто почував себе надто поважними для буйної козацької поезії, часом дещо цинічної <ref>Кулиш П. Записки о Южной Руси.&nbsp;— СПб.: типография Александра Якобсона, 1856.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 189</ref>.
 
Існує три різновиди гуслів:
Рядок 17:
 
== Гуслі в Україні ==
З часів Київської Русі гуслі проіснували в побуті мешканців [[Україна|України]] аж до [[XIX століття]], оскільки ще [[Терещенко Олександр Власович|Олександр Терещенко]] писав: «''У Малоросії довгий час любили грати на гуслях, але й нині там вони зникають. У Росії їх не вживають''»<ref>Терещенко А. Быт русского народа.&nbsp;— Санкт-Петербург: типография Министерства внутренних дел, 1848.&nbsp;— Часть І.&nbsp;— С. 486—487</ref>.
 
[[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]] згадував, що бачив співця-гусляра: «''Ще недавно на гуслях вигравали в Малоросії дворяни старого віку; тепер ви їх знайдете тільки у священиків; а один тільки раз, а саме в [[1853]] році, я зустрів цей інструмент у руках сліпого співака-жебрака, в Золотоніському повіті Полтавської губернії''» <ref>Кулиш П. Записки о Южной Руси.&nbsp;— СПб.: типография Александра Якобсона, 1856.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 189</ref>.
«''У Малоросії довгий час любили грати на гуслях, але й нині там вони зникають. У Росії їх не вживають''»<ref>Терещенко А. Быт русского народа. – Санкт-Петербург: типография Министерства внутренних дел, 1848. – Часть І. – С. 486-487</ref>.
 
[[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]] згадував, що бачив співця-гусляра:
 
«''Ще недавно на гуслях вигравали в Малоросії дворяни старого віку; тепер ви їх знайдете тільки у священиків; а один тільки раз, а саме в [[1853]] році, я зустрів цей інструмент у руках сліпого співака-жебрака, в Золотоніському повіті Полтавської губернії''» <ref>Кулиш П. Записки о Южной Руси. – СПб.: типография Александра Якобсона, 1856. – Т. 1. – С. 189</ref>.
 
== В українському фольклорі ==
Рядок 40 ⟶ 36:
: ''Та все стиха у гуслоньки грає -
 
: ''Струна струні тихо промовляє...промовляє…<ref>Метлинский Амвросий. Народные южнорусские песни.&nbsp;— Киев: Университетская типография, 1854.&nbsp;— С. 260.</ref>.
 
У пісні, записаній Марком Вовчком:
Рядок 50 ⟶ 46:
: ''Що пізненько з вулки ходиш,
 
: ''Під полою гуслі носиш<ref>Вовчок Марко. Твори в 7 томах.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1966.&nbsp;— Т.7.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 319.</ref>.
 
== Галерея ==
 
<gallery>
Зображення:Russ instr gusli shlem.GIF|шоломоподібніШоломоподібні гуслі
Image:Russ instr gusli kryl.GIF|крилоподібніКрилоподібні гуслі
Файл:HusliBudShol.jpg|шоломоподібніШоломоподібні гуслі, реконструйовані [[Будник Микола Петрович|Миколою Будником]] в 1992-93рр.
</gallery>
 
Рядок 72 ⟶ 68:
 
{{Music-stub}}
[[Категорія:Струнні музичні інструменти]]
 
[[Категорія:Народні музичні інструменти]]
[[Категорія:Балтійська псалтир]]