Білоруський національний комітет (Вільнюс): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Дмитрію (обговорення | внесок) Створено шляхом перекладу сторінки «Беларускі нацыянальны камітэт (Вільня)» |
Дмитрію (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Білоруський національний комітет''' (БНК), Віленський національний білоруський комітет (Вільнацбілком)
До [[1925]] конкурував з Варшавським БНК. Стояв в опозиції до польського уряду. Прагнув стати керівним центром всіх білоруських національно-демократичних партій і організацій. Ставив собі за мету створити Білорусько-Литовську демократичну республіку, на початку домогтися культурно-національної [[Автономія|автономії]] [[Західна Білорусь|Західної Білорусії]] .
Рядок 5:
Після створення в [[1926]] [[Білоруська селянсько-робітнича громада|Білоруської селянсько-робітничої громади]] (БСРГ) опинився під її впливом. В цей час до БНК входив 31 представник білоруських політичних партій і організацій: БСРГ, Білоруської селянської спілки, [[Білоруська християнська демократія (1927)|Білоруської християнської демократії]] (БХД), Товариства білоруської школи (ТБШ), Білоруського студентського союзу, Білоруського наукового товариства і Білоруського видавничого товариства, преси, кооперативів та ін. У [[1926]]-[[1927]] провідну роль у БНК відігравало ліве крило на чолі з керівниками БСРГ [[Тарашкевич Броніслав Адамович|Б.]] [[Тарашкевич Броніслав Адамович|Тарашкевичем]], [[Симон Рак-Михайловський|С.]] [[Симон Рак-Михайловський|Рак-Михайловським]], П. Мітлою. Після розгрому БСРГ і репресій польських властей проти її представників діяльність БНК занепала.
На поч. [[1930]]-х рр БНК реорганізований під егідою БХД. 3 його допомогою БХД домагалася консолідації під своїм керівництвом на національно-демократичній основі всіх [[Білорусь|білоруських]] національних партій і організацій, хоча це їй повністю і не вдалося. Представники ТБШ у БНК не брали участі. Політична діяльність комітету, як і БХД, була спрямована проти [[КПЗБ]]. У лютому [[1931]] БНК виступав з протестом проти переслідування білоруських [[Учений|учених]], діячів [[Культура|культури]] в БРСР, які звинувачувалися в націонал-демократизмі. У [[1934]] політичні організації делегували до БНК по 3 представника, культурно-освітні, кооперативні та студентські - по 2. Головою БНК, який у цей час складався з 26 чол., був Е. Позняк, заступниками - В. Богданович і М. Манцевич, секретарем - [[Владислав Козловський|В. Козловський]], скарбником - А. Климович. У червні [[1935]] прийнятий новий статут організації. До нового статуту БНК був доданий пункт, де підкреслювалося, що комітет є представником організованого білоруського населення [[Західна Білорусь|Західної Білорусі]], яке домагається здійснення «права білоруського народу, оголошеного 25 березня 1918 року». По відношенню до БРСР керівництво БНК у [[1930]]-і роки займала критичні позиції. У [[1935]] до [[Женева|Женеви]] було направлено заяву-протест БНК проти прийняття СРСР до [[Ліга Націй|Ліги Націй]]. У січні [[1938]] діяльність БНК заборонена польською владою.
На початку липня [[1941]] року, в результаті зусиль білоруського націонал-соціалістичного діяча [[Владислав Козловський|Владислава Козловського]], німецькі військові власті дозволили відновити діяльність Білоруського національного комітету у [[Вільнюс|Вільнюсі]]. На установчих зборах, які відбулися за участю понад 60 місцевих діячів, була обрана управа БНК. Головою управи став Вацлав Івановський, його заступниками - Йосип Малецький і Болеслав Грабінський, секретарем - Йосип Найдзюк, скарбником - Владислав Козловський і референтом у справах культури - Всеволод Король. Комітет представляв інтереси білоруського населення на території [[Литва|Литви]] перед німецькою владою і направляв свою діяльність на організацію школи і навіть військових одиниць. Скоро він почав втрачати довіру у нацистів, і ті припинили підтримувати білорусів в міських органах влади. Восени [[1941]] В. Івановський виїхав до Мінська.<ref> [[Ю. Туронак|Ю. Туронок]] (1992 рік) </ref> За Я. Малецького, голови БНК у 1941-42 р, головним завданням комітету була добірка кадрів для роботи в Білорусі, куди були спрямовані кілька сотень людей.<ref> [[Я. Малецкі|Я. Малецький]] (1976) </ref> {{Зноскі}}
| |||