Геракл: відмінності між версіями

Кожне царство і мало не кожне місто бажало довести, що син [[Алкмена|Алкмени]] гостював у них бодай один день. На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх [[Гімнасій|гімнасіїв]] і [[Палестра|палестр]]; [[Гладіатор|гладіатори]] в [[Стародавній Рим|Римі]], які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю. За легендами, коли після важкої перемоги Геракл відпочивав, він любив насолоджуватися музикою й співом, звідси пов'язування його культу з музами. На острови [[Сицилія]], [[Сардинія]], [[Корсика]], в [[Іспанія|Іспанію]] культ Геракла перенесли фінікійці та грецькі колоністи; героєві почали приписувати нові подвиги, звершені в Італії (він скасував [[жертвоприношення]] людей у сабінян, запровадив культ вогню, убив розбійника Кака тощо).

Царі, а потім і римські імператори нерідко порівнювали себе з Гераклом. ТакЗгідно [[Плутарх]]у, [[Александр Македонський]] вважав Геракла своїм предком. Імператор [[Коммод]] в II&nbsp;ст. називав себе «Гераклом», від якого селянам можна чекати допомоги. Імператор Максиміліан[[Максиміан]] в III&nbsp;ст. стверджував, що є нащадком цього героя. З Гераклом пов'язували свій родовід деякі римські [[Патрицій|патриції]], [[Акка Ларентія]] вважалася коханою героя. Згідно [[Плутарх]]у, [[Александр Македонський]] вважав Геракла своїм предком<ref>''Lives'', «Alexander», 2.1.</ref>.