[[Файл:Juan de Padilla.gif|thumb|175px|alt=|[[Хуан Лопес де Падилья]] ]]
'''Повстання Комуне́рос''' ({{lang-es|Guerra de las Comunidades de Castilla}}) — повстання житомирських середньовічних самоврядних міст [[Кастилія|Кастилії]] проти королівського абсолютизму, на захист міських вольностей в 1520—1522 рр. Повсталі міста ([[Толедо]], [[Сеговія]], [[Мурсія]], [[Авіла]], [[Бургос]], [[Мадрид]] та інші) об'єдналися в липні 1520 р. в «Святу [[хунта|хунту]]» ({{lang-es|La Santa Junta de las Comunidades}}); до неї приєдналася значна частина дворянства, а також частина середнього і нижчого духівництва. Повсталі наполягали на тому, щоб [[Карл V Габсбург|Карл V]] (що став імператором «Священної Римської імперії»), також відомий як Карл I Іспанський, усунув іноземців від управління, регулярно скликав [[Кортеси|кортесів]], розширив міські самоврядності, заборонив вивоз золотої монети за кордон тощо. Широкий розмах руху, що прийняв з 1521 р. антидворянський характер, спонукав дворянство перейти на сторону короля. У битві при Вільяларі (23 квітня 1521 р.) сили Комунерос, яких очолював [[Хуан Лопес де Падилья|Хуан Паділья]], були розгромлені, сам він та інші вожді Хунти узяті в полон і страчені. У 1522 р. опір повсталих було остаточно зломлено. Урядові репресії продовжувалися до 1526 року.
