Сліпачук Тетяна Володимирівна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Оновлено інформацію
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 46:
'''Сліпачук Тетяна Володимирівна''' (*[[25 травня]] [[1968]], [[Київ]])&nbsp;— український правознавець, фахівець з міжнародного приватного права та міжнародного арбітражу, кандидат юридичних наук. [[Заслужений юрист України]] (2016)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/4392016-20591 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №439/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста]</ref>. Голова [[Центральна виборча комісія України|Центральної виборчої комісії]] України.
 
Віце-президент Арбітражної комісії Міжнародної асоціації юристів (IBA) у 2010-2012 роках.

Член Української асоціації міжнародного права з 2001 року.

Голова Правління Українського Центру Сприяння Інвестицій і Торгівлі у 2014-2018 роках.

Національний експерт Інституту міжнародної дистрибуції (IDI) в Україні<ref>{{Cite web|title=Слипачук Татьяна|url=https://file.liga.net/persons/slipachuk-tatyana|website=LIGA|accessdate=2019-01-31}}</ref>. Представник

У 2014 році визначена представником від України до списків Посередників та списків Арбітрів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів<ref>{{Cite web|title=​Слипачук Татьяна Владимировна|url=https://lb.ua/file/person/4493_slipachuk_tatyana_vladimirovna.html|website=LB.ua|accessdate=2019-01-31}}</ref>.
 
== Життєпис ==
Вищу юридичну освіту здобула в Київському державному університеті імені Т.&nbsp; Г.&nbsp; Шевченка.
 
1999-2001 роки – член Експертної групи Європейської економічної комісії ООН з Женевської  конвенції 1961 року.
 
2004-2015 роки – провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України.
 
2004-2011 роки – юрист, радник, старший радник, партнер практик міжнародного арбітражу та міжнародної торгівлі Адвокатського об'єднання "Василь Кісіль і партнери".
 
2008-2011 роки –  заступник голови Третейської палати України;
 
2010-2012 роки – заступник голови Арбітражного комітету Міжнародної асоціації юристів.
З 1994 по 2004 роки&nbsp;— генеральний секретар Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торігвельно-промисловій палаті України.
 
З 2012-2016 року&nbsp;— президент Української арбітражної асоціації, представляла інтереси клієнтів у понад сотні міжнародних арбітражних проваджень.<ref>[https://glavcom.ua/publications/hitriy-fint-poroshenka-abo-hto-ocholiv-cvk-dosje-533885.html Хитрий фінт Порошенка, або хто очолив ЦВК /Главком, 5.10.2018/]</ref>
З 2004 по 2011 роки&nbsp;— партнер юридичної фірми «Василь Кисіль і партнери», керівник практики міжнародної торгівлі та міжнародного арбітражу.
 
Брала участь у розгляді понад 370 спорів як одноосібний арбітр, арбітр, призначений стороною, чи голова складу арбітрів в арбітражних провадженнях за регламентами різних арбітражних інституцій світу.
В 2011 році перейшла до юридичної фірми Sayenko Kharenko.
 
В якості експерта з українського права брала участь в міжнародних арбітражних розглядах та іноземних судових провадженнях. Має значний досвід у розробці та підготовці законопроектів.
З 2012 року&nbsp;— президент Української арбітражної асоціації, представляла інтереси клієнтів у понад сотні міжнародних арбітражних проваджень.<ref>[https://glavcom.ua/publications/hitriy-fint-poroshenka-abo-hto-ocholiv-cvk-dosje-533885.html Хитрий фінт Порошенка, або хто очолив ЦВК /Главком, 5.10.2018/]</ref>
 
== Наукові праці та публікації ==