Лепеха звичайна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 170:
Росте на болотистих [[Лука (рослинність)|луках]], [[Болото|болотах]], на берегах і на мілководдях [[річка|річок]], [[озеро|озер]], [[стариця|стариць]] майже в усій Україні, переважно в [[ліс]]ових і [[лісостеп]]ових районах, подекуди утворюючи великі зарості, застилаючи мілке плесо. Поширений в Європейській частині (крім Карпат і Донецької області) лісостепової зони%<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
В Україні росте один вид аїру. Аїр завезений до [[Європа|Європи]] з [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] як цінна лікарська рослина, а потім здичавів і поширився по багатьох країнах. Вважають, що під час татаро-монгольської навали в середині [[16 століття]] аїр розповсюдився по Україні. Татари вважали, що аїр очищає воду, робить її безпечною для здоров'я людей і тварин. Вони вірили в те, що аїр в затравлених водах і водах, непридатних для споживання, рости не буде. Тому під час походів татаро-монгольські воїни везли з собою мішки з корінням аїру, який розкидали по водоймах та болотистих місцях. Звідси, мабуть, і походить місцева назва «татарське зілля».<ref name=":0">Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.</ref> В Польщі рослина носить назву «Татарак звичайний» ({{lang-pl|Tatarak zwyczajny}}).
== Практичне використання ==
Рядок 185:
В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх.
=== У культурі ===
Хрест аїру, м’яти і любистку, розміщений на покуті в Зелені свята, слугував оберегом від злих сил.<ref name=":0" />
===У харчуванні===
| |||