Боббі Фішер: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення перекладом з англійської Вікіпедії |
Доповнення перекладом з англійської Вікіпедії |
||
Рядок 142:
[[Файл:Bundesarchiv_Bild_183-76052-0335,_Schacholympiade,_Tal_(UdSSR)_gegen_Fischer_(USA).jpg|міні|17-річний Фішер грає проти 23-річного чемпіона світу [[Таль Михайло Нехемійович|Михайла Таля]] в Лейпцигу]]
Фішер відмовився грати на [[Шахова олімпіада 1958|Мюнхенській олімпіаді 1958]], коли відмовились задовольнити його вимогу грати на першій [[Шахівниця|шахівниці]] попереду Самуеля Решевского<ref>Larry Evans, in Müller 2009, p. 7.</ref>. Деякі джерела стверджують, що 15-річний Фішер був не в змозі організувати канікули від навчання в середній школі<ref>''The Games of Robert J. Fischer'', Batsford, 1973, section on chess Olympiads by {{нп|Роберт Вейд (шахіст)|Robert Wade|en|Robert Wade (chess player)}}.</ref>. Згодом Фішер представляв Сполучені Штати на першій шахівниці на чотирьох чоловічих [[Шахова олімпіада|шахових олімпіадах]], вигравши в особистому заліку дві срібні медалі й одну бронзову<ref>{{Cite web|url=http://www.olimpbase.org/players/p9dxbr3n.html|title=Fischer, Robert James, Men's Chess Olympiads|publisher=olimpbase|date=2015|accessdate=September 23, 2015}}</ref>:
:{|class="wikitable" style="text-align: left;"
Рядок 166 ⟶ 165:
Фішер планував грати за США на [[Шахова олімпіада 1968|Олімпіаді в Лугано 1968]], але відмовився, коли побачив погані ігрові умови<ref>Wade & O'Connell 1973, pp. 286–87.</ref>. Як екс-чемпіон світу Тигран Петросян так і бельгійсько-американський міжнародний майстер {{нп|Джордж Колтановскі||en|George Koltanowski}}, лідер збірної США на тому турнірі, вважають неучасть Фішера в Олімпіаді виправданою.<ref>"'Важливо провести межу між міфом про 'екстравагантного, капризного, неконтрольованого' Фішера і тими його вчинками, які він робив цілком свідомо. Багато його вимог у Лугано були цілком справедливими. 'Не лише Фішерові не сподобались умови', писав Петросян. 'Це також стосується мене і моїх колег. Уявіть залу, в якій зібралося три тисячі гравців, тренерів і глядачів, залу без вентиляції та з поганим освітленням. Я ніколи не жалівся на зір, але коли мені треба було один чи два рази за партію добряче подумати над ходом і тоді мої очі починали боліти.'" Kasparov 2004, p. 335.</ref> За словами Ломбарді, неучасть Фішера була пов'язана з відмовою Решевського поступитися першою шахівницею<ref>"Фішер явно був найкращим і найбільш рейтинговим гравцем у США, а також чемпіоном США. Але зважаючи на його авторитет упродовж усього життя, Решевський не поступився першою шахівницею". Lombardy 2011, p. 184.</ref>.
== 1960-61 ==
1960 року Фішер поділив перше місце з радянською зіркою Борисом Спаським за сильному турнірі [[Мар-дель-Плата (шаховий турнір)|Мар-дель-Плата]] в Аргентині, випередивши його на два очка з результатом 13/15 (+13-1=1)<ref>Müller 2009, p. 156.</ref><ref>Wade & O'Connell 1972, p. 183.</ref>, попереду Давида Бронштейна<ref name=EEp12>Edmonds & Eidinow 2004, p. 12.</ref>. Фішер програв лише Спаському; це був початок їх пожиттєвої дружби.<ref>Бронштейн так писав їхню першу зустріч у Мар-дель-Плата, "вони подружились миттєво і залишилися друзями дотепер". Bronstein & Fürstenberg 1995, p. 121.</ref>
Єдиною невдачею Фішера в його змагальній кар'єрі<ref name="Donner 2006, p. 228">Donner 2006, p. 228.</ref> став турнір у Буенос-Айресі (1960), який він завершив з результатом 8½/19 (+3-5=11), відставши від переможців [[Корчной Віктор Львович|Віктора Корчного]] і Самуеля Решевского, які набрали 13/19<ref>Wade & O'Connell 1972, p. 189.</ref>. За словами Ларрі Еванса, перший сексуальний досвід Фішера був з дівчиною, якій Еванс представив його під час турніру<ref>Benko & Silman 2003, p. 422 (інтерв'ю з Евансом).</ref><ref>"Одним із його суперників на цьому турнірі був американський гросмейстер Ларрі Еванс, і, згідно з оповіддю, він знайшов [[Пані Боварі|боваріанську]] пані, яка була готова за невелику суму оточити Фішера своїм шармом. Цей підхід виявився вдалим для Еванса, оскільки Фішер фінішував на турнірі тринадцятим{{Spaces}}..." Donner 2006, p. 228.</ref>. Пал Бенко каже, що Фішер жахливо виступив на турнірі, "бо поринув з головою в жінок і секс. Після цього Фішер пообіцяв, що ніколи не змішуватиме жінок і шахи, і дотримав свого слова<ref>Benko & Silman, pp. 426–27 (interview with Benko).</ref>". 1960 рік Фішер завершив перемогою на невеликому турнірі в [[Рейк'явік]]у з результатом 4½/5<ref>Wade & O'Connell 1972, pp. 196–97.</ref>, а також перемогою над {{нп|Клаус Дарга|Клаусом Даргою|en|Klaus Darga}} в товариському матчі в Західному Берліні<ref>Wade & O'Connell 1972, p. 198.</ref>.
1961 року Фішер розпочав матч із 16-ти партій проти Решевського, який проходив у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі.<ref>"Службовці Американського шахового фонду наполягали, що Решевський кращий гравець, і вони організували цей матч, щоб це твердження довести". Brady 2011, p. 135.</ref>. Старший на 32 роки Решевський вважався фаворитом, оскільки мав набагато більший досвід матчів і не програв був ще жодного встановленого матчу<ref>Brady 1973, p. 42.</ref>. Після 11 ігор і за рівного рахунку (по дві перемоги при семи нічиїх), матч завершився достроково через суперечку щодо розкладу між Фішером та організатором матчу і спонсором {{нп|Жаклін Пятігорскі||en|Jacqueline Piatigorsky}}<ref>Brady 1973, pp. 43–46.</ref>. Решевського оголошено переможцем за замовчуванням, тому від одержав відповідну частку призового фонду<ref>Brady 1973, p. 46.</ref>.
На турнірі в Бледі 1961 року Фішер був другим серед зоряного складу учасників, поступившись лише екс-чемпіонові світу Талю<ref>Di Felice 2013a, p. 17.</ref>. Проте, в особистій зустрічі Фішер вперше переміг Таля, і здобув 3½/4 в партіях з радянськими шахістами, завершивши турнір як єдиний непереможний гравець з результатом 13½/19 (+8-0=11)<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, p. 68.</ref><ref>Wade & O'Connell 1972, p. 199.</ref>.
== Чемпіон світу ==
| |||