Капітан 3 рангу: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 80:
Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань<ref>[https://archive.org/details/ovvedeniipersona00sovi «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА» ]</ref>, командний та начальницький склад ВМС отримали знаки розрізнення у вигляді комбінації галунних стрічок різної ширини. Командний склад, військово-політичний та військово-технічний склади мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби. Знаками розрізнення капітана ІІІ рангу з [[1935]] року були три стрічки середнього розміру на рукавах, а з [[1943]] року ще і погони з двома [[Просвіт (елемент однострою)|просвітами]] і однією п'ятипроменевою зіркою (як у майора).
 
Ще перед введенням персональних військових звань<ref>[https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%9C%D0%A4_%D0%A0%D0%9A%D0%9A%D0%90_1934.djvu «Форма одежды личного состава военно-морских сил РККА», 1934 Москва. Ленинград. Отдел издательства НКО Союза ССР.Управление военно-морских сил РККА]</ref>, відповідні посадові знаки розрізнення використовували військовики 8-ї категорії (середнійстарший начсклад), що відповідало посаді «командир сторожового корабля». Галуни були завширшки 1,30 см. Над галунами розміщувалася п’ятипроменева зірка з красного сукна (діаметром в 4,5 см) з золотою облямівкою.
 
Звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році і увійшло військову ієрархію більшості держав які утворилися на його уламках.