Сенат Російської імперії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Сенат и Синод, Санкт-Петербург.jpg|міні|Будівля Сенату та Синоду в Санкт-Петербурзі]]
'''Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат''' — вищий державний орган, створений російським царем [[Петро I|Петром I]] у період утвердження [[абсолютизм]]у в [[Російська імперія|Росії]]. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] російський Сенат не наділявся [[парламент]]ськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу [[Боярська дума|Боярській думі]] Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — [[рекетмейстер]], герольдмейстер, [[обер-фіскал]], генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти [[Колегія|колегій]].
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки [[Розрядний приказ|Розрядного приказу]], займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління [[Катерина I|Катерини I]] і [[Петро II Олексійович|Петра II]] політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.
| |||