Галицька греко-католицька митрополія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 11:
Восени [[1773]] року львівський єпископ [[Лев Шептицький]] направив цісарці [[Марія Терезія|Марії Терезі]] проект, який передбачав дві можливості: першу, це відновлення давньої Галицької митрополії, підпорядкувавши їй Львівську і Перемиську єпархії; та другу, перенести осідок Київської митрополії з Польщі до Австрії, конкретно до Львова, так як керівництво розлогою митрополією по обидва боки кордону підняло б авторитет Австрійської держави.
 
[[11 вересня]] [[1806]] року цісар [[Франц ІІ (Священна Римська Імперія)|Франц I]] затвердив пропозиції про відновлення Галицької митрополії, що їх випрацювали [[Ангелович отець Антін|Антоній Ангелович]] та Генеральний [[вікарій]] Львівської єпархії [[Гарасевич Михайло Григорович|Михайло Гарасевич]]. [[Відень]] запропонував [[Папа Римський|Папі Римському]] [[Пій VII|Пієві VII]] піднести Львівське єпископство до гідності митрополії в складі трьох владицтв: Львівської архієпархії, [[Перемишльська єпархія|Перемиської]] та [[Холм]]ськоїХолмська єпархія|Холмської єпархій]]. На львівського архієпископа й галицького митрополита цісар просив затвердити [[Ангелович отець Антін|Антонія Ангеловича]], який після смерті холмського єпископа [[Порфирій (Важинський)|Порфирія Важинського]] і львівського єпископа [[Скородинський Микола|Миколая Скородинського]] залишився єдиним греко-католицьким єпископом у [[Галичина|Галичині]].
 
[[24 лютого]] [[1807]] року [[Папа Римський]] [[Пій VII]] підписав [[Папська булла|буллу]] «''[[In universalis Ecclesiae regimine]]''», якою відновив Галицьку митрополію, затвердив номінанта і визнав за ним усі права, що ними користувалися київські митрополити.